Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Був один чоловік із роду Беняминового, на ймя Кис, син Авиїла Зероренка, Бехоратенка, Афієнка, сина Емині, чоловік великої сили.
Кис был знатным человеком из рода Вениамина. Кис был сыном Авиила. Авиил был сыном Церона. Церон был сыном Бехорафа, а Бехораф был сыном Афия Вениамитянина.
І був у його син, на ймя Саул, статний і вродливий. Не було між Ізрайлитянами вродливійшого над його. Головою висший був він над кожного в народї.
У Киса был сын по имени Саул. Он был молод, красив собой и на голову выше всех мужчин среди своего народа. Красивее Саула никого из израильтян не было.
І зайшли були кудись пустопаш ослицї Киса, батька Саулового. І звелїв Кис свойму синові Саулові: Возьми одного кметя з собою та йди пошукати ослиць.
Однажды у Киса пропали ослицы. Кис сказал своему сыну Саулу: "Возьми одного из слуг и пойди, поищи ослиц".
І перейшли вони гори Ефраїмові і перейшли займище Салиса, та й не знайшли; і пройшли вони землею Салимовою, та не було й там; тодї пройшли займищем Беняминовим, та не знайшли й там.
И Саул пошёл искать ослиц. Он прошёл холмы Ефремовы и землю Шалишу, но не нашёл их. И прошли они землю Шаалим, но и там их не было. И на земле Вениаминовой Саул и его слуга не могли найти ослиц.
Як же дойшли до займища Зуф, каже Саул свойму слузї, що був із ним: Ходїмо додому, ато панотець мій, замість ослиць, журити меться про нас.
Когда они дошли до города Цуф, Саул сказал слуге: "Пойдём назад, иначе мой отец перестанет думать об ослицах и станет беспокоиться о нас".
А той каже йому: Оттут у сьому городї живе Божий чоловік, чоловік славетний; все, що він скаже, так і сповнюєсь. Ходїм туди; може він справить нас на дорогу, якою б нам ійти.
Но слуга ответил: "В этом городе есть человек Божий. Люди уважают его. Всё, что он говорит, сбывается. Давай зайдём в город. Может быть, он скажет нам, куда идти дальше".
Відказав же Саул свойму слузї: Добре, та як прийдемо туди, що принесемо тому чоловікові? бо хлїб увесь вийшов у торбах наших, а гостинця в нас немає, щоб тому Божому чоловікові принести. Що в нас є?
Саул сказал слуге: "Если мы пойдём, то что нам понести этому человеку? Нам нечего подарить человеку Божьему. У нас даже хлеба не осталось в сумах. Что у нас есть?"
І відказав слуга Саулові ще раз та й каже: У мене є четвертина срібного секеля; оддаймо Божому чоловікові, а він вкаже нам дорогу нашу.
И снова слуга ответил Саулу: "Смотри, у меня есть немного серебра. Я отдам его человеку Божьему, чтобы он указал нам дорогу".
Колись казано так в Ізраїлї, як йшли питати в Бога: Ходїмо до ворожбита: Бо тих, що тепер звуться пророками, звано в давнину віщунами.
Раньше пророков называли "прозорливцами", и если хотели спросить что-то у Бога, то говорили: "Пойдём к прозорливцу",
І каже Саул свойму слузї: Твоя правда; ходїмо. От і пійшли в місто, де був Божий чоловік.
Саул сказал слуге: "Ты правильно говоришь! Пойдём!" И они пошли в город, где был человек Божий.
Ійдучи в місто стежкою в гору, зустріли вони дївчат, що йшли по воду, і спитали їх: Чи тут є віщун?
Когда они поднимались на холм в город, то встретили по дороге девушек, вышедших набрать воду, и спросили их: "Есть ли здесь прозорливец?"
Ті відказали їм та й говорять: А ось він поперед тебе; тільки квапся, бо він саме прийшов у город, тому що люд справляє сьогоднї сьвято жертівне на вижинї.
Девушки ответили им: "Да, он здесь. Он впереди вас. Он пришёл сегодня в город, чтобы принести жертву с людьми, которые собрались на высоте.
Як прийдете в город, ще як раз застанете його, перш нїж пійде на висоту обідати; бо люде не їсти муть покіль він не прийде, тим що він благословляє жертівну трапезу, і тільки тодї їдять зазвані. Оце ж ідїте, бо саме тепер його застанете.
Идите в город. Если вы поторопитесь, то найдёте его там, пока он ещё не поднялся на место поклонения. Люди не начнут есть, пока он не придёт и не благословит жертву. После этого приглашённые станут есть. Если вы поспешите, то застанете его".
І пійшли вони в город. Як же прийшли саме в середину міста, аж іде звідтіля зустріч їм Самуїл, щоб взійти на узгіррє.
Саул и его слуга пошли в город. И как только они вошли в город, то увидели Самуила, который шёл им навстречу, направляясь к высоте.
Господь же днем перед приходом Саула зробив ось який обяв Самуїлові:
За день до этого Господь сказал Самуилу:
Завтра о сїй добі надішлю я тобі чоловіка з Беняминової землї, і ти помажеш його в князї над моїм народом Ізраїлем. Визволить він мій народ із потали Филистійської: бо я зглянувсь на тїсноту люду мого, і дойшло до мене кликаннє його.
"Завтра в это время Я пришлю к тебе человека из семьи Вениамина. Ты помажешь его и сделаешь вождём Моего народа, и он спасёт Мой народ от филистимлян. Я видел, как страдает Мой народ, и слышал плач его".
Як же побачив Самуїл Саула, дав йому звістку Господь: Се той чоловік, що глаголав я про його. Він панувати ме над моїм людом.
Когда Самуил увидел Саула, Господь сказал ему: "Вот человек, о котором Я говорил тебе. Он будет править Моим народом".
І наближився Саул до Самуїла в воротах та й питає: Скажи менї, де живе віщун?
Саул подошёл к Самуилу возле ворот и спросил его: "Скажи мне, где дом пророка".
І відказав Самуїл Саулові: Се я віщун; ійди поперед мене на узгіррє. Сьогоднї ви трапезувати мете зо мною; завтра ж уранцї відправлю тебе, і про все, що в тебе на серцї, скажу тобі.
Самуил ответил: "Я пророк. Иди впереди меня на высоту. Ты и твой слуга будете есть со мной сегодня. Я отпущу тебя домой завтра утром и отвечу на все твои вопросы.
А про ослицї, що вже третий день як десь дїлись, ти не журися, вони бо знайшлись. І кому ж буде все дороге в Ізраїлї? Чи не тобі та домові батька твого?
И не беспокойся об ослицах, потерявшихся три дня назад. Они уже нашлись. Сейчас весь Израиль ожидает тебя. Они ждут тебя и всю семью твоего отца".
І відказав Саул: Я ж тільки Беняминїй, потомок з найменьшого поколїння Ізрайлевого, та ще ж і рід мій найменьший з усїх родів поколїння Беняминового; про що ж так говориш до мене?
Саул ответил: "Но ведь я из колена Вениамина, самого меньшего рода в Израиле. И семья моя — меньшая среди всех семей рода Вениаминова. Так почему же ты говоришь мне это?"
Самуїл же взяв Саула й слугу його і завів їх в сьвітлицю та й указав їм переднє місце між зазваними; а було їх з трийцяток чоловіка.
Самуил взял Саула и слугу его, ввёл их в комнату, где собралось около тридцати приглашённых гостей, и посадил их на самое почётное место за столом.
І звелїв Самуїл кухарові: Подай сюди частину, що передав я тобі, тую, що я тобі казав про неї: Приховай її.
Самуил сказал повару: "Принеси то мясо, которое я дал тебе и велел отложить у себя".
І принїс кухар лопатку та й положив перед Саулом. І рече Самуїл: Се тобі дано зайве, бери перед себе й їж, бо нарочно се приховано для тебе, як я зазивав людей. От і обідав Саул того дня з Самуїлом.
Повар принёс бедро и положил его перед Саулом. Самуил сказал: "Ешь это мясо, потому что его берегли для тебя к этому времени". И Саул ел с Самуилом в тот день.
І спустились вони з гори в місто, і розмовляв Самуїл із Саулом в горішній сьвітлицї, і постелено Саулові там на крівлї, і лїг він спати.
После еды они сошли с высоты обратно в город. Самуил постелил Саулу на крыше, и Саул лёг спать.
Як зачервонїла ж зоря вранцї, покликнув Самуїл до Саула на горищі: Встань, я проведу тебе. І встав Саул, і вийшли вони оба з дому, він та Самуїл.
На следующий день рано утром Самуил крикнул Саулу на крышу: "Вставай. Я отправлю тебя в путь". Саул встал и вышел с Самуилом из дома.
Наближуючись до границї міської, сказав Самуїл Саулові: Звели слузї, щоб випередив нас, сам же зупинись, а я відкрию тобі Боже слово.
Когда подходили они к окраине города, Самуил сказал Саулу: "Скажи слуге, чтобы он пошёл вперёд нас. У меня есть для тебя послание от Бога". И слуга пошёл вперед.