Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
            Двинувшись с востока, они нашли в земле Сеннаар равнину и поселились там.
            І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“ І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
            И сказали друг другу: наделаем кирпичей и обожжём огнём. И стали у них кирпичи вместо камней, а земляная смола вместо извести.
            І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
            И сказали они: построим себе город и башню, высотою до небес, и сделаем себе имя, прежде нежели рассеемся по лицу всей земли.
            І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
            И сошёл Господь посмотреть город и башню, которые строили сыны человеческие.
            І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
            И сказал Господь: вот, один народ, и один у всех язык; и вот что начали они делать, и не отстанут они от того, что задумали делать;
            Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
            сойдём же и смешаем там язык их, так чтобы один не понимал речи другого.
            І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
            И рассеял их Господь оттуда по всей земле; и они перестали строить город.
            І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
            Посему дано ему имя: Вавилон, ибо там смешал Господь язык всей земли, и оттуда рассеял их Господь по всей земле.
            Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
            Вот родословие Сима: Сим был ста лет и родил Арфаксада, через два года после потопа;
            І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
            по рождении Арфаксада Сим жил пятьсот лет и родил сынов и дочерей.
            А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
            Арфаксад жил тридцать пять лет и родил Салу.
            І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
            По рождении Салы Арфаксад жил четыреста три года и родил сынов и дочерей.
            І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
            По рождении Евера Сала жил четыреста три года и родил сынов и дочерей.
            Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
            Евер жил тридцать четыре года и родил Фалека.
            І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
            По рождении Фалека Евер жил четыреста тридцать лет и родил сынов и дочерей.
            І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
            По рождении Рагава Фалек жил двести девять лет и родил сынов и дочерей.
            А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
            Рагав жил тридцать два года и родил Серуха.
            І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
            По рождении Серуха Рагав жил двести семь лет и родил сынов и дочерей.
            І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
            По рождении Нахора Серух жил двести лет и родил сынов и дочерей.
            А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
            Нахор жил двадцать девять лет и родил Фарру.
            І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
            По рождении Фарры Нахор жил сто девятнадцать лет и родил сынов и дочерей.
            Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
            Фарра жил семьдесят лет и родил Аврама, Нахора и Арана.
            А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
            Вот родословие Фарры: Фарра родил Аврама, Нахора и Арана. Аран родил Лота.
            Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
            И умер Аран при Фарре, отце своём, в земле рождения своего, в Уре Халдейском.
            І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
            Аврам и Нахор взяли себе жён; имя жены Аврамовой: Сара; имя жены Нахоровой: Милка, дочь Арана, отца Милки и отца Иски.
            І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
            И взял Фарра Аврама, сына своего, и Лота, сына Аранова, внука своего, и Сару, невестку свою, жену Аврама, сына своего, и вышел с ними из Ура Халдейского, чтобы идти в землю Ханаанскую; но, дойдя до Харрана, они остановились там.