Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.