Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.
Авраам был уже стар, в преклонных годах, и Господь благословил его во всем.
І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,
Авраам сказал старшему121 слуге в своем доме, который распоряжался всем, что у него было:
— Положи руку мне под бедро122
— Положи руку мне под бедро122
і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.
и поклянись мне Господом, Богом неба и Богом земли, что ты не возьмешь моему сыну жены из дочерей хананеев, среди которых я живу,
Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.
но пойдешь ко мне на родину, к моей родне, и там возьмешь жену для моего сына Исаака.
І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“
Слуга спросил его:
— Что, если та женщина не захочет идти со мной сюда, в эту землю? Что мне тогда делать, возвратить твоего сына в ту страну, откуда ты пришел?
— Что, если та женщина не захочет идти со мной сюда, в эту землю? Что мне тогда делать, возвратить твоего сына в ту страну, откуда ты пришел?
І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!
Авраам ответил:
— Ни в коем случае не возвращай туда моего сына.
— Ни в коем случае не возвращай туда моего сына.
Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!
Господь, Бог неба, Который вывел меня из дома отца и из моей родной земли, Который говорил со мной и поклялся мне, сказав: «Я отдам эту землю твоему семени», Он пошлет Своего Ангела перед тобой, чтобы ты смог взять оттуда жену для моего сына.
А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.
Если женщина не захочет идти с тобой, то ты будешь свободен от этой клятвы. Но не возвращай туда моего сына.
І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.
Слуга положил руку под бедро своего господина Авраама и поклялся ему.
І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.
Потом слуга взял десять верблюдов своего господина и, нагрузив их лучшими подарками от него, отправился в путь. Он пошел в Арам-Нахараим,123 держа путь к городу, где жил Нахор.
І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
Он опустил верблюдов на колени у источника за пределами города; это было под вечер, когда женщины приходят за водой.
та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!
Он сказал:
— О Господи, Бог моего господина Авраама! Дай мне сегодня успех и яви милость моему господину Аврааму.
— О Господи, Бог моего господина Авраама! Дай мне сегодня успех и яви милость моему господину Аврааму.
Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.
Вот, я стою у источника, и дочери горожан идут за водой.
І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.
Пусть будет так. Если я скажу девушке: «Пожалуйста, опусти кувшин с плеча, чтобы мне напиться», а она ответит: «Пей, а я напою и твоих верблюдов», то ее Ты и назначил для слуги Твоего Исаака. Так я узнаю, что Ты явил милость моему господину.
І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.
Еще он не кончил молиться, как Ревекка, дочь Бетуила, сына Милки, жены Авраамова брата Нахора, вышла к источнику с кувшином на плече.
А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.
Она была очень красивая девушка, девственница, которая еще не была с мужчиной. Она спустилась к источнику, наполнила кувшин и пошла обратно.
І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“
Слуга поспешил ей навстречу и сказал:
— Пожалуйста, дай мне немного воды из твоего кувшина.
— Пожалуйста, дай мне немного воды из твоего кувшина.
А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.
— Пей, господин мой, — сказала она и, быстро опустив кувшин на руки, дала ему напиться.
А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.
Когда он напился вдоволь, она сказала:
— Я начерпаю воды и для твоих верблюдов, пока они не напьются.
— Я начерпаю воды и для твоих верблюдов, пока они не напьются.
І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.
Она быстро вылила воду из кувшина в поилку, побежала обратно к источнику зачерпнуть еще воды и начерпала для всех его верблюдов.
А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?
Он молча наблюдал за ней, пытаясь понять, даровал ли Господь успех его путешествию.
І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —
Когда верблюды напились, тот человек вынул золотую серьгу для носа, весом в беку,124 и два золотых браслета, весом в десять шекелей,125
та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“
и спросил:
— Скажи мне, чья ты дочь? Нет ли у твоего отца в доме комнаты, чтобы нам переночевать?
— Скажи мне, чья ты дочь? Нет ли у твоего отца в доме комнаты, чтобы нам переночевать?
Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.
Она ответила ему:
— Я дочь Бетуила, сына Милки, которого она родила Нахору.
— Я дочь Бетуила, сына Милки, которого она родила Нахору.
І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.
И добавила:
— У нас вдоволь и соломы, и корма, и есть комната для ночлега.
— У нас вдоволь и соломы, и корма, и есть комната для ночлега.
І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
Тогда он склонился и восславил Господа,
та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.
сказав:
— Хвала Господу, Богу моего господина Авраама, Который не оставил без Своей милости и верности моего господина, потому что Господь привел меня прямо в дом к родне моего господина.
— Хвала Господу, Богу моего господина Авраама, Который не оставил без Своей милости и верности моего господина, потому что Господь привел меня прямо в дом к родне моего господина.
І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.
Девушка побежала и рассказала обо всем в доме матери.
А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.
У Ревекки был брат по имени Лаван, и он поспешил к тому человеку у источника.
І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —
Как только он увидел серьгу для носа и браслеты на руках у сестры и услышал рассказ Ревекки о том, что сказал ей тот человек, он пошел к нему, а тот так и стоял с верблюдами у источника.
і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.
— Пойдем к нам, благословенный Господом, — сказал Лаван. — Почему ты стоишь здесь снаружи? Я приготовил дом и место для верблюдов.
І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
Тот человек вошел в дом, и верблюды были расседланы. Верблюдам принесли соломы и корма, а для него и его людей принесли воды, чтобы вымыть ноги.
І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“
Перед ним поставили еду, но он сказал:
— Я не стану есть, пока не расскажу о моем поручении.
— Рассказывай, — ответил Лаван.
— Я не стану есть, пока не расскажу о моем поручении.
— Рассказывай, — ответил Лаван.
А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.
Господь щедро благословил моего господина, и он стал богат. Он дал ему мелкий и крупный скот, серебро и золото, слуг и служанок, верблюдов и ослов.
А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.
Жена моего господина Сарра родила ему сына в старости, и он завещал ему все, что у него есть.
І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.
Мой господин велел мне поклясться и сказал: «Не бери жены для моего сына из дочерей хананеев, в чьей земле я живу,
Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.
но пойди к семье моего отца, к моей родне, и оттуда возьми жену для моего сына».
І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“
Я спросил моего господина: «А что, если та женщина не пойдет со мной?»
І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
Он ответил: «Господь, перед лицом Которого я хожу, пошлет с тобой Своего Ангела и дарует успех твоему путешествию, чтобы ты взял жену для моего сына из моей родни и из семьи моего отца.
Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.
Только тогда ты будешь свободен от этой клятвы, когда побываешь в доме моего отца, и если они откажут отдать ее тебе, тогда ты будешь свободен от клятвы».
І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!
Когда я сегодня пришел к источнику, я сказал: «О Господи, Бог моего господина Авраама, если бы Ты только даровал успех поручению, с которым я послан!
Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,
Вот я стою у источника: если девушка выйдет начерпать воды, и я скажу ей: „Пожалуйста, дай мне попить воды из твоего кувшина“,
вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“
и если она скажет мне: „Пей, а я начерпаю воды и твоим верблюдам“, то значит, ее-то Господь и назначил для сына моего господина».
І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!
Еще я не закончил молиться в сердце своем, когда вышла Ревекка с кувшином на плече. Она спустилась к источнику и зачерпнула воды, и я сказал ей: «Пожалуйста, дай мне напиться».
І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.
Она быстро спустила кувшин с плеча и сказала: «Пей, а я напою и твоих верблюдов». И я напился воды, а она напоила верблюдов.
А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.
Я спросил ее: «Чья ты дочь?» Она сказала: «Дочь Бетуила, сына Нахора, которого родила ему Милка». Тогда я дал ей серьгу для носа и браслеты на руки
І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
и склонился и восславил Господа. Я восхвалил Господа, Бога моего господина Авраама, Который верной дорогой привел меня, чтобы взять внучку брата моего господина в жены его сыну.
А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.
Итак, если вы окажете милость и верность моему господину, так и скажите мне, а если нет, тоже скажите мне, чтобы я знал, что мне делать.
І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.
Лаван и Бетуил ответили:
— Это дело от Господа; не нам говорить тебе да или нет.
— Это дело от Господа; не нам говорить тебе да или нет.
Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.
Вот Ревекка пред тобой; забирай ее и иди, и пусть она станет женой сына твоего господина, как определил Господь.
І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.
Услышав эти слова, Авраамов слуга склонился перед Господом до земли.
І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.
Потом он вынул наряды, а также золотые и серебряные украшения и подарил их Ревекке; ее брату и матери он также дал дорогие подарки.
І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.
И он, и люди, что были с ним, ели, пили и остались ночевать. Когда на другое утро они поднялись, он сказал:
— Отпустите меня, я хочу отправиться в путь к моему господину.
— Отпустите меня, я хочу отправиться в путь к моему господину.
І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.
Но ее брат и мать ответили:
— Пусть девушка останется с нами еще хотя бы десять дней; потом можешь126 идти.
— Пусть девушка останется с нами еще хотя бы десять дней; потом можешь126 идти.
І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.
Но он сказал:
— Не задерживайте меня, раз Господь даровал успех моему поручению. Отпустите меня в путь, чтобы мне вернуться к моему господину.
— Не задерживайте меня, раз Господь даровал успех моему поручению. Отпустите меня в путь, чтобы мне вернуться к моему господину.
А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“
Они сказали:
— Позовем девушку и спросим ее.
— Позовем девушку и спросим ее.
І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.
Они позвали Ревекку и спросили:
— Пойдешь с этим человеком?
— Пойду, — ответила она.
— Пойдешь с этим человеком?
— Пойду, — ответила она.
І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
И они отправили в путь свою сестру Ревекку вместе с ее кормилицей, слугой Авраама и его людьми.
І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.
Они благословили Ревекку и сказали:
— Сестра наша, да будут потомки твои
исчисляться тысячами тысяч;
да овладеет потомство твое
вратами своих врагов.
І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.
Ревекка и ее служанки собрались, сели на верблюдов и отправились за тем человеком. Так слуга взял Ревекку и отправился в путь.
А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.
Исаак вернулся из Беэр-лахай-рои — он жил в Негеве, —
І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.
и вот, вечером он вышел в поле,127 и поднял взгляд и увидел, что идут верблюды.
І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.
Ревекка тоже подняла взгляд и увидела Исаака; она спустилась с верблюда
І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.
и спросила слугу:
— Кто этот человек в поле, что идет нам навстречу?
— Это мой господин, — ответил слуга.
Тогда она взяла покрывало и набросила на себя.
— Кто этот человек в поле, что идет нам навстречу?
— Это мой господин, — ответил слуга.
Тогда она взяла покрывало и набросила на себя.
І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.
Слуга рассказал Исааку обо всем, что он сделал.
І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.
Исаак ввел Ревекку в шатер своей матери Сарры и взял ее в жены. Она стала его женой, и он полюбил ее; и так Исаак утешился после смерти матери.