Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 26) | (Буття 28) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“
  • Когда Исаак состарился и глаза его так ослабли, что он ничего больше не видел, он позвал Исава, своего старшего сына, и сказал ему:
    — Сын мой!
    — Я здесь, — ответил Исав.
  • І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...
  • Исаак сказал:
    — Я уже стар, и не знаю дня смерти.
  • А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.
  • Возьми же свое оружие — колчан и лук — и выйди в поле добыть мне дичи.
  • І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.
  • Приготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.
  • А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
  • Ревекка слышала, как Исаак говорил со своим сыном Исавом, и когда Исав ушел в поле, чтобы настрелять и принести дичи,
  • А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:
  • Ревекка сказала своему сыну Иакову:
    — Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Исаву:
  • „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.
  • «Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Господом, прежде чем умру».
  • А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.
  • Слушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.
  • Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
  • Пойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.
  • І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.
  • Потом отнеси ее отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.
  • І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!
  • Иаков сказал Ревекке, своей матери:
    — Но мой брат Исав весь волосат, а у меня кожа гладкая.
  • Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.
  • Что, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.
  • І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.
  • Мать сказала ему:
    — Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.
  • І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.
  • Он пошел, взял козлят и принес их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.
  • I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
  • Потом Ревекка взяла лучшую одежду своего старшего сына Исава, какая была у нее в доме, и надела на младшего, Иакова,
  • А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.
  • а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.
  • І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
  • Затем она дала своему сыну Иакову вкусную еду и хлеб, которые приготовила.
  • І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“
  • Он пришел к отцу и сказал:
    — Отец мой.
    — Вот я, — ответил тот. — Ты который из моих сыновей?
  • А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.
  • Иаков сказал отцу:
    — Я — Исав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.
  • І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.
  • Исаак спросил сына:
    — Как же ты нашел ее так быстро, сын мой?
    — Господь, твой Бог, даровал мне успех, — ответил он.
  • І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.
  • Исаак сказал Иакову:
    — Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Исав или нет.
  • І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.
  • Иаков подошел ближе к своему отцу Исааку, который ощупал его и сказал:
    — Голос — как голос Иакова, но руки — как руки Исава.
  • І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
  • Он не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и он благословил его.
  • І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.
  • — Действительно ли ты сын мой Исав? — спросил Исаак, и он ответил:
    — Да, это я.
  • І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
  • Исаак сказал:
    — Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя.
    Иаков дал ему еду, и он поел, принес вина, и он выпил.
  • І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“
  • Потом его отец Исаак сказал ему:
    — Подойди, сын мой, и поцелуй меня.
  • І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!
  • Он подошел и поцеловал его. Исаак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав:

    — Ах, запах моего сына,
    как запах поля,
    которое благословил Господь.

  • І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
  • Пусть даст тебе Бог от небесной росы
    и от плодородия земли
    в изобилии зерна и молодого вина.

  • Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“
  • Да служат тебе племена,
    и да поклонятся тебе народы.
    Будь господином над твоими братьями,
    и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери.
    Да будет проклят проклинающий тебя,
    а благословляющий да будет благословен.

  • І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.
  • Как только Исаак закончил благословение и едва лишь Иаков вышел от отца, как пришел с охоты его брат Исав.
  • І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“
  • Он тоже приготовил вкусной еды и принес отцу. Он сказал ему:
    — Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.
  • І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.
  • Его отец Исаак спросил:
    — Кто ты?
    — Я твой сын, — ответил он, — твой первенец, Исав.
  • І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“
  • Исаак весь задрожал и сказал:
    — Кто же был тот другой, который добыл дичи и принес мне? Я ел141 ее как раз перед твоим приходом и благословил его. Он теперь и будет благословен!
  • Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“
  • Услышав слова отца, Исав громко и горько закричал, и сказал отцу:
    — Благослови и меня, и меня тоже, отец!
  • А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“
  • Но тот ответил:
    — Твой брат пришел с хитростью и отнял у тебя благословение.
  • І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“
  • Исав сказал:
    — Не по праву ли он назван Иаковом?142 Дважды он обошел меня: взял мое первородство, а теперь и мое благословение!
    И спросил:
    — Не осталось ли у тебя благословения и для меня?
  • А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“
  • Исаак ответил Исаву:
    — Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?
  • І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...
  • Исав сказал отцу:
    — У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец мой!
    И громко заплакал.
  • І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
  • Его отец Исаак ответил ему:

    — Будет обитание твое
    вдали от плодородия земли,
    вдали от росы небесной свыше.143

  • І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“
  • Ты будешь жить мечом
    и будешь служить своему брату.
    Но когда ты восстанешь,
    ты сбросишь его ярмо
    со своей шеи.

  • І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.
  • Исав затаил злобу на Иакова из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки — тогда я убью моего брата Иакова».
  • І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
  • Ревекке передали, что сказал ее старший сын Исав, и она послала за младшим сыном, Иаковом, и сказала ему:
    — Твой брат Исав утешает себя мыслью убить тебя.
  • А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.
  • Мой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.
  • І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,
  • Поживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;
  • аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“
  • когда же гнев твоего брата утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?
  • І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“
  • Потом Ревекка сказала Исааку:
    — Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если и Иаков возьмет себе в жены местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?

  • ← (Буття 26) | (Буття 28) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025