Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“
Рахиль видела, что она не рожает Иакову детей, и позавидовала своей сестре Лии. Она сказала Иакову:
— Дай мне детей, или я умру!
— Дай мне детей, или я умру!
І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“
Иаков разгневался на нее и сказал:
— Разве я Бог, Который не дает тебе детей?
— Разве я Бог, Который не дает тебе детей?
І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.
Она сказала:
— Вот Валла, моя служанка. Ляг с ней, чтобы она родила мне на колени,157 и у меня будут дети через нее.158
— Вот Валла, моя служанка. Ляг с ней, чтобы она родила мне на колени,157 и у меня будут дети через нее.158
І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
Так она дала ему в жены свою служанку Валлу; Иаков лег с ней,
І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.
Тогда Рахиль сказала: «Бог оправдал меня; Он внял моей мольбе и дал мне сына». Поэтому она назвала его Дан.159
І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
Валла, служанка Рахили, снова забеременела и родила Иакову второго сына.
І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.
Тогда Рахиль сказала: «Великой борьбой боролась я с моей сестрой и победила». И она назвала его Неффалим.160
І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.
Увидев, что она перестала рожать детей, Лия взяла свою служанку Зелфу и дала ее Иакову в жены.
І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.
Тогда Лия сказала: «Какая удача!» И она назвала его Гад.161
І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
Лиина служанка Зелфа родила Иакову второго сына.
І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.
Тогда Лия сказала: «Как я счастлива! Женщины будут звать меня счастливицей!» И она назвала его Асир.162
І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“
Во время жатвы пшеницы Рувим вышел в поле, нашел мандрагоры163 и принес их матери. Рахиль сказала Лии:
— Пожалуйста, дай мне несколько мандрагор твоего сына.
— Пожалуйста, дай мне несколько мандрагор твоего сына.
А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“
Но та сказала ей:
— Ты уже забрала у меня мужа; хочешь теперь забрать и мандрагоры сына моего?
— Хорошо, — сказала Рахиль, — пусть он ляжет с тобой сегодня ночью в обмен на мандрагоры твоего сына.
— Ты уже забрала у меня мужа; хочешь теперь забрать и мандрагоры сына моего?
— Хорошо, — сказала Рахиль, — пусть он ляжет с тобой сегодня ночью в обмен на мандрагоры твоего сына.
І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.
Когда вечером Иаков пришел с полей, Лия вышла встретить его и сказала:
— Ты должен лечь со мной. Я заплатила за тебя мандрагорами сына.
И он лег с ней в ту ночь.
— Ты должен лечь со мной. Я заплатила за тебя мандрагорами сына.
И он лег с ней в ту ночь.
І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
Бог услышал Лию, она забеременела и родила Иакову пятого сына.
І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.
Тогда Лия сказала: «Бог вознаградил меня за то, что я дала мужу мою служанку». И она назвала его Иссахар.164
І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
Лия снова забеременела и родила Иакову шестого сына.
І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.
Тогда она сказала: «Бог подарил мне драгоценный подарок. Теперь муж станет чтить меня, потому что я родила ему шестерых сыновей». И она назвала его Завулон.165
А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
Через какое-то время она родила дочь и назвала ее Дина.
І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
Тогда Бог вспомнил Рахиль; Он услышал ее и открыл ей утробу.
І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“
Она забеременела и родила сына и сказала: «Бог снял мой позор».
І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“
Она назвала его Иосиф,166 потому что она сказала: «Да добавит мне Господь еще одного сына».
І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.
После того как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану:
— Отпусти меня, чтобы я мог вернуться в родные края.
— Отпусти меня, чтобы я мог вернуться в родные края.
Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.
Дай мне моих жен и детей, за которых я служил тебе, и я тронусь в путь. Ты знаешь, как много я работал на тебя.
І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.
Но Лаван сказал ему:
— Если я нашел милость в твоих глазах, прошу тебя, останься: я узнал через гадание, что Господь благословляет меня благодаря тебе, —
— Если я нашел милость в твоих глазах, прошу тебя, останься: я узнал через гадание, что Господь благословляет меня благодаря тебе, —
І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.
и добавил: — Назови свою цену, я заплачу ее.
А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
Иаков ответил ему:
— Ты знаешь, как я работал на тебя и каковы твои стада благодаря моей заботе.
— Ты знаешь, как я работал на тебя и каковы твои стада благодаря моей заботе.
Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“
Они были немногочисленны до моего прихода, но теперь их число многократно увеличилось, и Господь благословлял тебя из-за меня. Когда же, наконец, я смогу скопить что-нибудь и для собственного дома?
І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
Лаван спросил:
— Что тебе дать?
— Мне ничего не надо, — ответил Иаков. — Сделай для меня лишь одно, и я буду и дальше пасти и охранять твои стада:
— Что тебе дать?
— Мне ничего не надо, — ответил Иаков. — Сделай для меня лишь одно, и я буду и дальше пасти и охранять твои стада:
Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.
позволь мне обойти все твои стада и отделить оттуда всех крапчатых и пятнистых овец, всех темных ягнят и всех пятнистых и крапчатых козлов. Они и будут моей платой.
І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.
Честность моя будет мне порукой в будущем, когда бы ты ни решил проверить плату, отданную мне. Если найдется у меня не крапчатый и не пятнистый козел или не темный ягненок, то они будут считаться крадеными.
А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“
— Договорились, — сказал Лаван. — Пусть будет так, как ты сказал.
І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
И в тот же день он отделил всех козлов с крапинами или пятнами, всех пятнистых и крапчатых коз — тех, на которых было белое, — и всех темных ягнят и отдал их под надзор сыновей.
І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
Он назначил расстояние между собой и Иаковом в три дня пути, а Иаков продолжал пасти остальной мелкий скот Лавана.
І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
Иаков нарезал свежих веток тополя, миндаля и чинары и сделал на них белые полоски, сняв кору и обнажив белое дерево внутри.
І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.
Он положил ветки с нарезкой во все поилки, чтобы они были прямо перед скотом, когда скот приходил пить. Во время брачной поры, когда животные приходили пить,
І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
они спаривались перед ветками, и потомство рождалось пестрым, крапчатым или пятнистым.
І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
Также Иаков поворачивал их к пестрым и темным животным, которые принадлежали Лавану, а молодняк ставил отдельно. Так у него появились собственные стада, и он держал их отдельно от скота Лавана.
І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
Когда пить приходили крепкие животные, Иаков клал перед ними в корыта ветки, чтобы они спаривались перед ветками,
А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.
а если животные были слабые, он не клал веток. Так слабый скот доставался Лавану, а сильный — Иакову.