Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“
И увидела Рахиль, что она не рождает детей Иакову, и позавидовала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне детей, а если не так, я умираю.
І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“
Иаков разгневался на Рахиль и сказал: разве я Бог, Который не дал тебе плода чрева?
І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.
Она сказала: вот служанка моя Валла; войди к ней; пусть она родит на колени мои, чтобы и я имела детей от неё.
І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
И дала она Валлу, служанку свою, в жену ему; и вошёл к ней Иаков.
І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.
И сказала Рахиль: судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына. Посему нарекла ему имя: Дан.
І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
И ещё зачала и родила Валла, служанка Рахилина, другого сына Иакову.
І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.
И сказала Рахиль: борьбою сильною боролась я с сестрою моею и превозмогла. И нарекла ему имя: Неффалим.
І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.
Лия увидела, что перестала рождать, и взяла служанку свою Зелфу, и дала её Иакову в жену.
І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.
И сказала Лия: прибавилось. И нарекла ему имя: Гад.
І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
И Зелфа, служанка Лии, родила другого сына Иакову.
І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.
И сказала Лия: к благу моему, ибо блаженною будут называть меня женщины. И нарекла ему имя: Асир.
І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“
Рувим пошёл во время жатвы пшеницы, и нашёл мандрагоровые яблоки в поле, и принёс их Лии, матери своей. И Рахиль сказала Лии: дай мне мандрагоров сына твоего.
А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“
Но Лия сказала ей: неужели мало тебе завладеть мужем моим, что ты домогаешься и мандрагоров сына моего? Рахиль сказала: так пусть он ляжет с тобою эту ночь, за мандрагоры сына твоего.
І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.
Иаков пришёл с поля вечером, и Лия вышла ему навстречу и сказала: войди ко мне, ибо я купила тебя за мандрагоры сына моего. И лёг он с нею в ту ночь.
І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
И услышал Бог Лию, и она зачала и родила Иакову пятого сына.
І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.
И сказала Лия: Бог дал возмездие мне за то, что я отдала служанку мою мужу моему. И нарекла ему имя: Иссахар.
І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
И ещё зачала Лия, и родила Иакову шестого сына.
І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.
И сказала Лия: Бог дал мне прекрасный дар; теперь будет жить у меня муж мой, ибо я родила ему шесть сынов. И нарекла ему имя: Завулон.
І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
И вспомнил Бог о Рахили, и услышал её Бог, и отверз утробу её.
І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“
Она зачала и родила сына, и сказала: снял Бог позор мой.
І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“
И нарекла ему имя: Иосиф, сказав: Господь даст мне и другого сына.
І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.
После того, как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: отпусти меня, и пойду я в своё место, и в свою землю;
Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.
отдай жён моих и детей моих, за которых я служил тебе, и я пойду, ибо ты знаешь службу мою, какую я служил тебе.
І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.
И сказал ему Лаван: о, если бы я нашёл благоволение пред очами твоими! я примечаю, что за тебя Господь благословил меня.
І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.
И сказал: назначь себе награду от меня, и я дам.
А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
И сказал ему Иаков: ты знаешь, как я служил тебе и каков стал скот твой при мне;
Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“
ибо мало было у тебя до меня, а стало много; Господь благословил тебя с приходом моим; когда же я буду работать для своего дома?
І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
И сказал Лаван: что дать тебе? Иаков сказал: не давай мне ничего. Если только сделаешь мне, что я скажу, то я опять буду пасти и стеречь овец твоих.
Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.
Я пройду сегодня по всему стаду овец твоих; отдели из него всякий скот с крапинами и с пятнами, всякую скотину чёрную из овец, также с пятнами и с крапинами из коз. Такой скот будет наградою мне.
І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.
И будет говорить за меня пред тобою справедливость моя в следующее время, когда придёшь посмотреть награду мою. Всякая из коз не с крапинами и не с пятнами, и из овец не чёрная, краденое это у меня.
А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“
Лаван сказал: хорошо, пусть будет по твоему слову.
І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
И отделил в тот день козлов пёстрых и с пятнами, и всех коз с крапинами и с пятнами, всех, на которых было несколько белого, и всех чёрных овец, и отдал на руки сыновьям своим;
І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
и назначил расстояние между собою и между Иаковом на три дня пути. Иаков же пас остальной мелкий скот Лаванов.
І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
И взял Иаков свежих прутьев тополевых, миндальных и яворовых, и вырезал на них белые полосы, сняв кору до белизны, которая на прутьях,
І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.
и положил прутья с нарезкою перед скотом в водопойных корытах, куда скот приходил пить и где, приходя пить, зачинал перед прутьями.
І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
И зачинал скот пред прутьями, и рождался скот пёстрый, и с крапинами, и с пятнами.
І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
И отделял Иаков ягнят, и ставил скот лицом к пёстрому и всему чёрному скоту Лаванову; и держал свои стада особо и не ставил их вместе со скотом Лавана.
І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
Каждый раз, когда зачинал скот крепкий, Иаков клал прутья в корытах перед глазами скота, чтобы он зачинал перед прутьями.
А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.
А когда зачинал скот слабый, тогда он не клал. И доставался слабый скот Лавану, а крепкий Иакову.