Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“
Як же Рахиль побачила, що не народжує Яковові дітей, стала заздрити своїй сестрі і сказала до Якова: "Дай мені діток, а то вмру."
І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“
Спалахнув Яків гнівом проти Рахилі й каже: "Хіба ж то я можу бути замість Бога, який відмовив тобі плідности лона?"
І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.
Тоді вона й каже: "Ось моя слугиня Білга; увійди до неї, нехай уродить мені у прийми, щоб і мені розвинутись через неї."
І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
Тож дала йому Білгу, свою слугиню, за жінку, і Яків зійшовся з нею.
І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.
Тоді Рахиль і каже: "Бог судив мені й почув також мій голос та й дав мені сина." Тому й дала йому ім'я Дан.
І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
Знову зачала Білга, слугиня Рахилі, і родила Якову другого сина.
І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.
А Рахиль сказала: "Великим змаганням змагалась я з моєю сестрою і подолала." Тому й дала йому ім'я Нафталі.
І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.
Але й Лія, побачивши, що перестала родити, взяла Зілпу, свою служницю, і дала її Яковові за жінку.
І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.
Та й родила Зілпа, служниця Лії, Яковові сина.
І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.
І каже Лія: "Прийшло щастя!" Тому назвала його ім'ям Гад.
І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
Потім родила Зілпа, служниця Лії, Яковові другого сина.
І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.
Та й каже Лія: "Яка ж я щаслива! — бо жінки будуть мене щасливою вітати." І дала йому ім'я Ашер.
І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“
Вийшов якось Рувим під час пшеничних жнив і знайшов на полі любовні яблука та й приніс їх Лії, своїй матері. Тоді каже Рахиль до Лії: "дай мені, з ласки, любовних яблук твого сина."
А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“
А ця до неї: "Мало ще того, що забрала мого чоловіка? Хочеш узяти й любовні яблука мого сина?" Рахиль каже: "Тому нехай цієї ночі, спить він з тобою за любовні яблука твого сина."
І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.
Як прийшов Яків з поля ввечері, вийшла Лія йому назустріч і каже: "Ти мусиш увійти до мене, бо я тебе найняла за любовні яблука мого сина." І спав з нею тієї ночі.
І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
Вислухав Бог Лію, і вона зачала та й породила Яковові п'ятого сина.
І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.
І каже Лія: "Бог дав мені плату за те, що я дала свою служницю чоловікові своєму." Тож і назвала його ім'ям Іссахар.
І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
Знову зачала Лія й родила Яковові шостого сина;
І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.
та й каже Лія: "Бог дав мені гарний дарунок; тепер чоловік мій буде жити зо мною, бо я породила йому шістьох синів." І дала йому ім'я Завулон.
А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
Потім же вона породила дочку й дала їй ім'я Діна.
І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
Але згадав Бог і про Рахиль та й вислухав її і відімкнув Бог їй лоно.
І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“
Вона зачала й породила сина, й каже: "Бог увільнив мене від безчестя!"
І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“
Тож назвала його ім'ям Йосиф, кажучи: "Дай мені, Господи, ще й другого сина."
І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.
Сталось, як уродила Рахиль Йосифа, то Яків сказав до Лавана: "Відпусти мене, нехай іду на рідне місце, на свою батьківщину.
Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.
Дай мені моїх жінок з дітьми, що за них я служив тобі, щоб я міг піти собі; бож знаєш мою службу, яку я відбув для тебе."
І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.
А Лаван каже йому: "Дозволь мені сказати тобі таке: по деяких знаках я зауважував, що Господь благословив мене через тебе."
І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.
І додав: "Скажи мені, скільки тобі платити, і я дам."
А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
Тоді Яків сказав до нього: "Ти сам знаєш, як я служив тобі й якою зробилася твоя скотина в мене.
Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“
Того трошки, що було в тебе передо мною, вельми розрослось, і Господь благословив тебе з моїм приходом. Тепер час би мені попрацювати й для власного дому."
І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
Лаван спитав: "Що ж маю тобі дати?" На те Яків відповів: "Нічого не маєш мені дати! Коли зробиш мені те, що тобі кажу, я піду знову пасти й доглядати твоїх овець.
Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.
Сьогодні я пройду крізь усю твою отару, вилучу з неї кожну чорну овечку між вівцями й усе красе та клапчасте між козами; то й буде моя плата.
І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.
Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене."
А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“
На те Лаван каже: "Добре, нехай буде по твоєму слову."
І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
І того ж самого дня він вилучив козлів смугнастих і клапчастих, усіх кіз красих і клапчастих, усе, що на ньому щось біле, і все чорне між вівцями — та й дав у руки своїх синів;
І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
ще й віддалився на три дні ходу між собою та Яковом. Яків же пас решту овець Лавана.
І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
Тоді взяв собі Яків прутів свіжих, тополевих, миґдалевих і чинарових та й покарбував на них білі карби, облуплюючи аж до білого на прутах.
І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.
Поклав він ті прути, що їх пооблуплював, перед вівцями в корита й у пійла з водою, до яких приходили вівці пити; і як вони приходили пити, то парувались.
І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
А парувавшися перед прутами, вони по тому котилися (ягнятами) строкатими, клапчастими і красими.
І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
Ягнят Яків відділив, ще й поставив овець лицем до себе — строкатих і всіх чорних у Лавановій отарі; і так він уклав отари окремо для себе, та й не укладав їх з вівцями Лавана.
І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
А до того ж, усюди, де парувалися сильніші вівці, там Яків клав прути в корита перед очі овець, щоб вони парувалися коло тих прутів.
А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.
А коли вівці були слабовиті, він їх не клав; отож слабовиті були для Лавана, а щосильніші для Якова.