Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“
Рахиль видела, что она не рожает Иакову детей, и позавидовала своей сестре Лии, и сказала Иакову: "Дай мне детей, а то мне не жить!"
І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“
Рассердившись на Рахиль, Иаков сказал: "Я не Бог. Бог не дал тебе иметь детей".
І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.
Тогда Рахиль сказала: "Можешь взять мою служанку Валлу, переспать с ней, и она родит для меня ребёнка, и тогда я стану через неё матерью".
І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
И Рахиль отдала Валлу своему мужу Иакову, тот познал её,
І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.
"Бог услышал мои молитвы, — сказала Рахиль, — и решил дать мне сына". И она назвала этого сына Даном.
І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
Валла снова забеременела и родила Иакову второго сына.
І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.
"Я отчаянно боролась с моей сестрой и победила", — сказала Рахиль и назвала этого сына Неффалим.
І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.
Лия увидела, что не может больше иметь детей, и отдала Иакову свою рабыню Зелфу.
І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.
"Мне повезло" — сказала Лия и назвала сына Гадом.
І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.
и Лия сказала: "Как я счастлива! Теперь женщины будут называть меня счастливицей!" И она назвала этого сына Асиром.
І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“
Во время жатвы пшеницы Рувим пошёл в поле, нашёл там цветы мандрагоры и принёс их своей матери Лии. Рахиль сказала Лии: "Прошу тебя, дай мне немного цветов твоего сына".
А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“
"Ты уже отняла у меня мужа, — ответила Лия, — а теперь хочешь ещё отнять и цветы моего сына". Но Рахиль ответила: "Если дашь мне цветов твоего сына, то можешь сегодня ночью спать с Иаковом".
І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.
Когда Иаков в тот вечер пришёл с поля домой, Лия увидела его и вышла ему навстречу. "Сегодня ночью ты будешь спать со мной, — сказала она. — Я заплатила за тебя цветами моего сына". В ту ночь Иаков спал с Лией.
І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
И тогда Господь дал Лие забеременеть снова, и она родила пятого сына.
І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.
"Бог вознаградил меня за то, что я дала мужу свою рабыню", — сказала Лия и назвала своего сына Иссахаром
І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
И снова забеременела Лия и родила Иакову шестого сына.
І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.
"Бог послал мне чудесный дар, " — сказала Лия. — "Теперь-то уж Иаков, наверняка, примет меня, ибо я дала ему шестерых сыновей". И она назвала сына Завулон.
А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
После этого Лия родила дочь и назвала её Диной.
І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
Господь вспомнил о Рахили и сделал так, что она смогла иметь детей.
І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“
Рахиль забеременела и родила сына. "Бог снял с меня позор и послал мне сына",
І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“
— сказала Рахиль и назвала сына Иосифом.
І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.
После рождения Иосифа Иаков сказал Лавану: "Отпусти меня домой.
Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.
Отдай мне моих жён и детей, я за них отработал на тебя, и ты знаешь, что я хорошо послужил тебе".
І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.
"Позволь мне сказать, — ответил ему Лаван. — Я думаю, что через тебя Господь благословил меня.
І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.
Скажи мне, что уплатить тебе, и я уплачу".
А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
Иаков сказал: "Ты знаешь, что я сослужил тебе хорошую службу: твои стада умножились и при мне твой скот не болел.
Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“
Когда я пришёл, у тебя было не много добра, теперь же у тебя его во много раз больше. Всякий раз, когда я что-то делал для тебя, Господь благословлял тебя. Теперь же настало время мне работать на себя. Пора мне построить свой собственный дом".
І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
"Что же мне дать тебе?" — спросил Лаван. Но ответил Иаков: "Мне от тебя ничего не нужно. Если только сделаешь, что я хочу, то я опять буду пасти твоих овец.
Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.
Разреши мне сегодня пройти по твоим стадам и забрать всех полосатых или пятнистых ягнят. И ещё разреши мне забрать всех чёрных козлят и всех полосатых или пятнистых коз. Это и будет мне платой.
І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.
В будущем ты сможешь легко убедиться в моей честности: придёшь посмотреть на мои стада, и если у меня будет какой-то козёл без полос или без пятен, или какая-то нечёрная овца, то ты будешь знать, что я украл её у тебя".
А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“
Лаван ответил: "Я согласен, сделаем, как ты просишь. "
І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
Однако, в тот же день Лаван спрятал всех пятнистых козлов, всех пятнистых коз, а также и всех чёрных овец и велел своим сыновьям стеречь этих овец.
І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
Сыновья взяли всех пятнистых животных и перегнали их на другое место. Они шли три дня, Иаков же остался пасти остальных животных.
І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
Тогда Иаков нарезал ветки с тополей и миндальных деревьев и в некоторых местах содрал с них кору, так что на ветках остались белые полосы.
І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.
Он клал эти ветки перед скотом в тех местах, где были водопои. Когда животные приходили на водопой, то там же и случались друг с другом.
І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
И когда козы случались перед этими ветками, то приносили приплод полосатый, пятнистый или чёрный.
І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
Иаков отделял пятнистых и чёрных животных от остальных животных в стаде, и держал этот скот отдельно от скота Лавана.
І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
Всякий раз, когда в стаде появлялся крепкий скот, Иаков клал у них перед глазами ветки, и скот случался перед этими ветками.
А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.
Когда же скот был слабее, Иаков не клал перед ним ветки. И вот приплод от более слабого скота оставался у Лавана, а приплод от более крепкого скота доставался Иакову.