Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
Иаков услышал, как сыновья Лавана говорили: «Иаков забрал все, чем владел наш отец, и скопил себе богатство за счет нашего отца».
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
И Иаков заметил, что Лаван относится к нему не так, как раньше.
І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.
Господь сказал Иакову:
— Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
— Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
Иаков послал сказать Рахили и Лии, чтобы они вышли в поле, где были его отары.
та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
Он сказал им:
— Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
— Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.
Вы знаете, что я работал на вашего отца изо всех сил,
І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
а ваш отец обманывал меня, десять раз меняя мою плату. Но Бог не дал меня ему в обиду.
Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
Если он говорил: «Платой твоей будут крапчатые», то весь скот рождал крапчатых, а если он говорил: «Платой твоей будут пестрые», то весь скот рождал пестрых.
І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
Так Бог забрал скот у вашего отца и отдал мне.
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
Однажды, в то время, когда спаривается скот, мне приснился сон: я поднял взгляд и увидел, что козлы, покрывавшие коз, были пестрыми, крапчатыми или пятнистыми.
І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“
Ангел Бога сказал мне во сне: «Иаков». Я ответил: «Я здесь».
Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
Он сказал: «Взгляни, и ты увидишь: все козлы, покрывающие скот, — пестрые, крапчатые или пятнистые, потому что Я увидел как обошелся с тобой Лаван.
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.
Я — Бог Вефиля, где ты возлил масло на памятник и поклялся Мне; оставь же немедленно эту землю и возвращайся в землю, где ты родился».
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
Рахиль и Лия ответили:
— Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
— Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.
Разве не видно, что он считает нас за чужих? Он продал нас и истратил то, что за нас выручил.
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.
Конечно же, все богатство, которое Бог забрал у отца, принадлежит нам и нашим детям, так что поступай, как велит тебе Бог.
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
Иаков посадил детей и жен на верблюдов,
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
погнал весь скот впереди себя, и взяв все добро, которое он скопил в Паддан-Араме, отправился в путь к своему отцу Исааку в землю Ханаана.
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
Когда Лаван ушел стричь овец, Рахиль украла его божков.167
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
А Иаков обманул арамея Лавана, не известив его о своем уходе.
І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
Он бежал со всем своим имуществом и, перейдя реку,168 направился к нагорьям Галаада.
А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
На третий день Лавану сообщили, что Иаков бежал.
І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
Взяв с собой родственников, он погнался за Иаковом и через семь дней настиг его в нагорьях Галаада.
І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
Но ночью Бог явился арамею Лавану во сне и сказал ему: «Берегись, не говори ничего Иакову, ни хорошего, ни плохого».
І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
Лаван догнал Иакова. Иаков уже поставил шатер в нагорьях Галаада, и Лаван с родней тоже стали там лагерем.
І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
Лаван сказал Иакову:
— Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
— Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
Почему ты убежал тайком? Почему ты не сказал мне, чтобы я мог проводить тебя с радостью и с песнями, под музыку бубна и арфы?
І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
Ты не дал мне даже поцеловать на прощание внуков и дочерей. Ты поступил безрассудно.
Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
В моих силах причинить тебе зло, но прошлой ночью Бог твоего отца сказал мне: «Берегись, не говори Иакову ничего, ни хорошего, ни плохого».
А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“
Допустим, ты ушел, потому что тебе не терпелось вернуться в отцовский дом, но зачем ты украл моих божков?
А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
Иаков ответил Лавану:
— Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
— Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
Если же ты найдешь у кого-нибудь здесь своих божков, тому не жить. В присутствии родни смотри сам, есть ли у меня что-нибудь твое, и если есть, то забирай обратно.
Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
Лаван вошел в шатер Иакова, в шатер Лии и в шатер двух служанок, но ничего не нашел. После шатра Лии он вошел в шатер Рахили.
А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.
Рахиль же взяла домашних божков, положила их в верблюжье седло и села на них. Лаван обыскал весь шатер, но ничего не нашел.
А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.
Рахиль сказала отцу:
— Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
— Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
Иаков был вне себя от гнева и стал выговаривать Лавану:
— В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
— В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Ты обыскал все мое добро — что ты нашел из своего имущества? Положи, что нашел, перед твоей и моей родней, и пусть они нас рассудят.
Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
Двадцать лет я прожил у тебя: твои овцы и козы не выкидывали, баранов из твоих стад я не ел.
Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.
Растерзанных диким зверем я не приносил к тебе, но сам возмещал убытки; ты же требовал с меня платы за все, что было украдено, днем ли это случилось или ночью.
Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
Вот каково мне было: зной палил меня днем, холод терзал меня ночью, и сон бежал от моих глаз.
Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
Таковы были те двадцать лет, что я жил в твоем доме. Я работал на тебя четырнадцать лет за двух твоих дочерей и шесть лет за скот, а ты десять раз менял мою плату.
Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.
Если бы не был со мной Бог моего отца, Бог Авраама, Тот, Кого боялся169 Исаак, то ты, конечно, отослал бы меня с пустыми руками. Но Бог увидел мои лишения и труд моих рук и рассудил нас прошлой ночью.
І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
Лаван ответил Иакову:
— Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
— Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.
Давай же заключим договор, ты и я, и пусть он будет свидетельством между нами.
І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
Иаков взял камень и поставил его памятным знаком.
І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
Он сказал своей родне:
— Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
— Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
Лаван назвал ее Иегар-Сагадута, а Иаков — Гал-Эд.170
І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
Лаван сказал:
— Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
— Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.
а также Мицпа,171 ведь он сказал:
— Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
— Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“
Если ты будешь плохо обходиться с моими дочерьми или возьмешь себе других жен, кроме моих дочерей, — даже если никого с нами нет, помни, что Бог — Свидетель между тобой и мной.
А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
Еще Лаван сказал Иакову:
— Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
— Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
Эти камни — свидетельство, и этот памятный столб — во свидетельство того, что я не перейду за эту груду камней на твою сторону, чтобы причинить тебе зло, и ты не перейдешь за этот памятный знак и груду камней на мою сторону, чтобы причинить мне зло.
Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
Пусть Бог Авраама и Бог Нахора, Бог их отца, судит между нами.
И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.
И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.