Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
Однажды Иаков услышал, как разговаривают между собой сыновья Лавана. "Иаков забрал всё, чем владел наш отец. Иаков стал очень богат — и всё это богатство он отобрал у нашего отца", — говорили они.
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
После этого Иаков заметил, что Лаван уже не так дружелюбен к нему, как был раньше.
І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.
В это время Господь сказал Иакову: "Возвращайся обратно в ту землю, где раньше жили твои предки. Я буду с тобой".
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
И вот Иаков велел Рахили и Лии встретить его в поле, где он держал свои стада овец и коз,
та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
и сказал Рахили и Лии: "Я вижу, что ваш отец сердится на меня. Прежде он всегда был добр ко мне, но теперь всё не так.
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.
Вы обе знаете, что я изо всех сил работал на вашего отца.
І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
А он обманул меня и десять раз менял моё вознаграждение. Но Бог всё это время охранял меня от козней Лавана.
Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
Один раз Лаван сказал: "Можешь взять себе всех пятнистых козлов, это будет тебе платой". После того как он это сказал, все животные стали приносить пятнистый приплод. Тогда Лаван сказал: "Я оставлю себе всех пятнистых козлов, а ты можешь забирать всех полосатых, это и будет твоё вознаграждение". После того как он это сказал, все животные стали приносить полосатый приплод.
І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
Это Бог забрал скот у вашего отца и отдал его мне.
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
В то время, когда у скота бывает случка, мне привиделся сон, и я увидел, что случаются только полосатые и пятнистые козлы.
І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“
И во сне заговорил со мной Ангел и сказал: "Иаков!" "Я здесь, " — ответил я.
Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
"Посмотри, только полосатые и пятнистые козлы и козы случаются, ибо Я видел, сколько Лаван причинил тебе зла, и делаю это, чтобы тебе достались все козлята.
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.
Я Бог, явившийся тебе в Вефиле, в том месте, где ты соорудил алтарь, возлил на него елей и дал мне обет. И теперь Я хочу, чтобы ты возвратился в ту землю, где был рождён".
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
Рахиль и Лия сказали Иакову: "Нашему отцу нечего нам дать, когда он будет умирать.
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.
Он относился к нам, как к чужим, продал нас тебе, а потом растратил все деньги, которые должны были достаться нам!
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.
Бог отнял у него всё богатство, и теперь оно принадлежит нам и нашим детям, так что делай всё, что Бог тебе велел!"
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
Иаков собрался в дорогу, посадил своих сыновей и жён на верблюдов,
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
и они отправились в обратный путь в землю Ханаанскую, где жил его отец. Впереди них шли стада, которыми владел Иаков. Он забрал с собой всё, что приобрёл, пока жил в Падан-араме.
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
В это время Лаван отправился стричь шерсть со своих овец. Пока отца не было, Рахиль зашла к нему в дом и украла принадлежавших ему идолов.
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
Иаков перехитрил Лавана Арамеянина: не сказал ему, что уходит,
І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
а быстро собрал свою семью и всё, чем владел, и ушёл. Они пересекли реку Евфрат и направились к горам Галаада.
І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
Тогда он собрал своих людей и отправился в погоню за Иаковом, и семь дней спустя настиг его недалеко от гор Галаада.
І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
В ту ночь Бог явился Лавану во сне и сказал: "Будь осторожен! Не замышляй ничего против Иакова".
І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
На следующее утро Лаван настиг Иакова. Иаков разбил лагерь на горе, и Лаван вместе со своими людьми разбил лагерь на горе Галаад.
І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
"Для чего ты обманул меня? — спросил Лаван Иакова. — Для чего забрал моих дочерей, словно захваченных в бою пленниц?
Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
Зачем убежал, ничего не сказав? Если бы ты сказал мне, я бы устроил празднество в твою честь с песнями, танцами и музыкой.
І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
Ты же мне не дал даже поцеловать моих внуков и дочерей на прощание. Безрассудно это с твоей стороны.
Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
Клянусь Богом, в моей власти повредить тебе, но только прошлой ночью мне явился во сне Бог твоего отца и предупредил меня, чтобы я не замышлял ничего против тебя.
А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“
Я знаю, что ты ушёл, ибо хочешь возвратиться домой. Но зачем ты украл богов из моего дома?"
А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
Иаков ответил: "Я ушёл, не сказав тебе, потому что боялся; я думал, что ты заберёшь у меня своих дочерей,
При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
но я не брал твоих богов. Если ты найдёшь здесь того, кто взял твоих богов, этот человек будет убит. Твои люди будут мне свидетелями: можешь искать то, что принадлежит тебе, и забрать всё своё". (Иаков не знал, что Рахиль украла богов Лавана).
І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
И Лаван пошёл обыскивать лагерь Иакова. Он обыскал шатёр Иакова, потом шатёр Лии, потом обыскал шатёр, где были две рабыни, но не нашёл своих домашних богов. После этого Лаван пришёл в шатер Рахили,
А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.
но она спрятала богов в седло своего верблюда, сама же села поверх. Лаван обыскал весь шатёр, но не нашёл богов.
А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.
И сказала Рахиль отцу: "Отец, не гневайся, что я не могу встать перед тобой, у меня месячные". И так обыскал Лаван весь лагерь, но не нашёл своих идолов.
І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
Иаков был очень рассержен и сказал Лавану: "Что я такого сделал? Какой нарушил закон? Какое ты имеешь право устраивать за мной погоню и задерживать меня?
що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Ты обыскал всё моё имущество и не нашел ничего, принадлежащего тебе. Если ты что-то нашёл, то покажи мне, положи это вот сюда, чтобы все наши люди могли видеть, и пусть они рассудят, кто из нас прав.
Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
Я работал на тебя 20 лет, и за всё это время не умер ни один новорожденный козлёнок, ни один новорожденный ягнёнок, и я не брал баранов из твоих стад для еды.
Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.
Всякий раз, когда дикие звери задирали овцу, я сам платил за неё, ни разу не принёс тебе задранную скотину и не сказал, что это не моя вина, меня же грабили днём и ночью.
Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
Днём солнце отнимало у меня силы, а ночью сон бежал от глаз моих из-за холода.
Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
Двадцать лет я, как раб, трудился на тебя — первые четырнадцать лет за двух дочерей, а последние шесть лет за твой скот. Ты же за это время десять раз менял мою плату.
Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.
Но со мной был Бог моих предков, Бог Авраама и Страх Исаака. Если бы Бог не был со мной, ты отослал бы меня ни с чем. Но Бог видел, как я тружусь, как бедствую, и прошлой ночью Бог доказал мою правоту".
І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
Лаван сказал Иакову: "Эти женщины — мои дочери, и дети их принадлежат мне, и весь этот скот мой: всё, что ты здесь видишь, принадлежит мне. Но я не могу сделать ничего, чтобы удержать моих дочерей и их детей,
А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.
поэтому я готов заключить с тобой договор; давай положим здесь груду камней в знак того, что у нас с тобой договор".
І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
И вот Иаков нашёл большой камень и положил его там в знак того, что заключает договор,
І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
и велел своим людям найти ещё камней и положить их грудой; а потом они ели около этой груды камней.
І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
Лаван назвал это место Иегар-Сагадуфа, Иаков же назвал его Галаадом.
І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
И сказал Лаван Иакову: "Эта груда камней поможет нам обоим помнить о нашем договоре". Потому-то Иаков и назвал это место Галаадом.
і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.
"Да надзирает Господь за нами обоими, когда мы разойдёмся в разные стороны", — сказал тогда Лаван, и назвал это место Мицпа.
Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“
И сказал тогда Лаван: "Помни, что если обидишь моих дочерей, Бог накажет тебя. И если возьмёшь себе других жён, помни, что Бог свидетель.
А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
Вот камни, которые я положил между нами, и вот особый камень в знак того, что у нас с тобой договор.
Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
Эта груда камней и этот особый камень помогут нам помнить о нашем договоре. Я никогда не перейду к тебе за эти камни, чтобы воевать с тобой, и ты не должен переходить ко мне, чтобы воевать со мной.
Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
Да осудит нас Бог Авраама, Бог Нахора и Бог их предков за вину нашу, если мы нарушим этот договор". Отец Иакова, Исаак, называл Бога Страхом, и потому Иаков поклялся этим именем.