Переклад Огієнка

New King James Version

І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

1

Burial of Jacob

Then Joseph fell on his father’s face and wept over him, and kissed him.

2

І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.

2

And Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father. So the physicians embalmed Israel.

3

І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.

3

Forty days were required for him, for such are the days required for those who are embalmed; and the Egyptians mourned[a] for him seventy days.

4

А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

4

Now when the days of his mourning were past, Joseph spoke to the household of Pharaoh, saying, “If now I have found favor in your eyes, please speak in the hearing of Pharaoh, saying,

5

„Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.

5

‘My father made me swear, saying, “Behold, I am dying; in my grave which I dug for myself in the land of Canaan, there you shall bury me.” Now therefore, please let me go up and bury my father, and I will come back.’ ”

6

І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.

6

And Pharaoh said, “Go up and bury your father, as he made you swear.”

7

І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,

7

So Joseph went up to bury his father; and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his house, and all the elders of the land of Egypt,

8

і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.

8

as well as all the house of Joseph, his brothers, and his father’s house. Only their little ones, their flocks, and their herds they left in the land of Goshen.

9

І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.

9

And there went up with him both chariots and horsemen, and it was a very great gathering.

10

І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.

10

Then they came to the threshing floor of Atad, which is beyond the Jordan, and they mourned there with a great and very solemn lamentation. He observed seven days of mourning for his father.

11

І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.

11

And when the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning at the threshing floor of Atad, they said, “This is a deep mourning of the Egyptians.” Therefore its name was called [b]Abel Mizraim, which is beyond the Jordan.

12

І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

12

So his sons did for him just as he had commanded them.

13

І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.

13

For his sons carried him to the land of Canaan, and buried him in the cave of the field of Machpelah, before Mamre, which Abraham bought with the field from Ephron the Hittite as property for a burial place.

14

А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

14

And after he had buried his father, Joseph returned to Egypt, he and his brothers and all who went up with him to bury his father.

15

І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“

15

Joseph Reassures His Brothers

When Joseph’s brothers saw that their father was dead, they said, “Perhaps Joseph will hate us, and may [c]actually repay us for all the evil which we did to him.”

16

І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

16

So they sent messengers to Joseph, saying, “Before your father died he commanded, saying,

17

Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

17

‘Thus you shall say to Joseph: “I beg you, please forgive the trespass of your brothers and their sin; for they did evil to you.” ’ Now, please, forgive the trespass of the servants of the God of your father.” And Joseph wept when they spoke to him.

18

І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

18

Then his brothers also went and fell down before his face, and they said, “Behold, we are your servants.”

19

А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

19

Joseph said to them, “Do not be afraid, for am I in the place of God?

20

Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

20

But as for you, you meant evil against me; but God meant it for good, in order to bring it about as it is this day, to save many people alive.

21

А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

21

Now therefore, do not be afraid; I will provide for you and your little ones.” And he comforted them and spoke [d]kindly to them.

22

І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

22

Death of Joseph

So Joseph dwelt in Egypt, he and his father’s household. And Joseph lived one hundred and ten years.

23

І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

23

Joseph saw Ephraim’s children to the third generation. The children of Machir, the son of Manasseh, were also brought up on Joseph’s knees.

24

І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.

24

And Joseph said to his brethren, “I am dying; but God will surely visit you, and bring you out of this land to the land of which He swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.”

25

І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“

25

Then Joseph took an oath from the children of Israel, saying, “God will surely [e]visit you, and you shall carry up my bones from here.”

26

І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.

26

So Joseph died, being one hundred and ten years old; and they embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.

Паралельне читання

Переклад Огієнка

New King James Version

Буття 50

Genesis 50