Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.
І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“
He sent the troops out in three groups, placing one group under Joab, one under Joab’s brother Abishai son of Zeruiah, and one under Ittai, the man from Gath. The king told his troops, “I am going out with you.”
Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.
But his men objected strongly. “You must not go,” they urged. “If we have to turn and run — and even if half of us die — it will make no difference to Absalom’s troops; they will be looking only for you. You are worth 10,000 of us,b and it is better that you stay here in the town and send help if we need it.”
І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.
“If you think that’s the best plan, I’ll do it,” the king answered. So he stood alongside the gate of the town as all the troops marched out in groups of hundreds and of thousands.
А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“ А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.
And the king gave this command to Joab, Abishai, and Ittai: “For my sake, deal gently with young Absalom.” And all the troops heard the king give this order to his commanders.
І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.
So the battle began in the forest of Ephraim,
І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!
and the Israelite troops were beaten back by David’s men. There was a great slaughter that day, and 20,000 men laid down their lives.
І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.
The battle raged all across the countryside, and more men died because of the forest than were killed by the sword.
І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.
І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.
One of David’s men saw what had happened and told Joab, “I saw Absalom dangling from a great tree.”
І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.
І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!
Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.
And if I had betrayed the king by killing his son — and the king would certainly find out who did it — you yourself would be the first to abandon me.”
І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.
“Enough of this nonsense,” Joab said. Then he took three daggers and plunged them into Absalom’s heart as he dangled, still alive, in the great tree.
І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.
Ten of Joab’s young armor bearers then surrounded Absalom and killed him.
І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.
Then Joab blew the ram’s horn, and his men returned from chasing the army of Israel.
I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.
They threw Absalom’s body into a deep pit in the forest and piled a great heap of stones over it. And all Israel fled to their homes.
А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.
During his lifetime, Absalom had built a monument to himself in the King’s Valley, for he said, “I have no son to carry on my name.” He named the monument after himself, and it is known as Absalom’s Monument to this day.
А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.
David Mourns Absalom’s Death
Then Zadok’s son Ahimaaz said, “Let me run to the king with the good news that the LORD has rescued him from his enemies.”
І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.
“No,” Joab told him, “it wouldn’t be good news to the king that his son is dead. You can be my messenger another time, but not today.”
І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.
А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“ Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“
But Ahimaaz continued to plead with Joab, “Whatever happens, please let me go, too.”
“Why should you go, my son?” Joab replied. “There will be no reward for your news.”
“Why should you go, my son?” Joab replied. “There will be no reward for your news.”
„А нехай буде, що буде, — побіжу́!“ І той сказав йому: „Біжи!“ І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.
“Yes, but let me go anyway,” he begged.
Joab finally said, “All right, go ahead.” So Ahimaaz took the less demanding route by way of the plain and ran to Mahanaim ahead of the Ethiopian.
Joab finally said, “All right, go ahead.” So Ahimaaz took the less demanding route by way of the plain and ran to Mahanaim ahead of the Ethiopian.
А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.
While David was sitting between the inner and outer gates of the town, the watchman climbed to the roof of the gateway by the wall. As he looked, he saw a lone man running toward them.
І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.
He shouted the news down to David, and the king replied, “If he is alone, he has news.”
As the messenger came closer,
As the messenger came closer,
І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“
the watchman saw another man running toward them. He shouted down, “Here comes another one!”
The king replied, “He also will have news.”
The king replied, “He also will have news.”
І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.
“The first man runs like Ahimaaz son of Zadok,” the watchman said.
“He is a good man and comes with good news,” the king replied.
“He is a good man and comes with good news,” the king replied.
І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“
Then Ahimaaz cried out to the king, “Everything is all right!” He bowed before the king with his face to the ground and said, “Praise to the LORD your God, who has handed over the rebels who dared to stand against my lord the king.”
А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“ І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.
“What about young Absalom?” the king demanded. “Is he all right?”
Ahimaaz replied, “When Joab told me to come, there was a lot of commotion. But I didn’t know what was happening.”
Ahimaaz replied, “When Joab told me to come, there was a lot of commotion. But I didn’t know what was happening.”
І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.
“Wait here,” the king told him. So Ahimaaz stepped aside.
Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.
Then the man from Ethiopia arrived and said, “I have good news for my lord the king. Today the LORD has rescued you from all those who rebelled against you.”
І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“ І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“
“What about young Absalom?” the king demanded. “Is he all right?”
And the Ethiopian replied, “May all of your enemies, my lord the king, both now and in the future, share the fate of that young man!”
And the Ethiopian replied, “May all of your enemies, my lord the king, both now and in the future, share the fate of that young man!”