Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 16) | (1 Царів 18) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • І сказав тішб'я́нин Ілля́, з ґілеадських ме́шканців, до Ахава: „Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою́, — цими рока́ми не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!“
  • Илия из Тишбы, что в Галааде,99 сказал Ахаву:
    — Верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Которому я служу, — в эти годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
  • І було до нього слово Господнє, говорячи:
  • К Илии было слово Господа:
  • „Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну.
  • — Уходи отсюда, поверни на восток и спрячься у реки Керита, что к востоку от Иордана.
  • І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“.
  • Из реки ты будешь пить, а кормить тебя Я повелел воронам.
  • І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну.
  • И он сделал, как сказал ему Господь. Он пошел к реке Кериту, что к востоку от Иордана, и остался там.
  • А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив.
  • Вороны приносили ему хлеб и мясо утром и вечером, а пил он из реки.
  • І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́.
  • Через некоторое время река пересохла, потому что в стране не было дождя.
  • І було Господнє слово до нього, говорячи:
  • Тогда к нему было слово Господа:
  • „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“.
  • — Теперь ступай в Сарепту,100 что близ Сидона, и живи там. Я повелел одной вдове кормить тебя.
  • І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“.
  • И он пошел в Сарепту. Когда он подошел к воротам города, там была вдова, которая собирала дрова. Он позвал ее и сказал:
    — Принеси мне в сосуде немного воды попить.
  • І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“
  • Когда она пошла, он окликнул ее и сказал:
    — Принеси мне и кусок хлеба.
  • А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“...
  • — Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог, — ответила она, — у меня нет хлеба — лишь пригоршня муки в кадке да немного масла в кувшине. Вот возьму пару поленьев и пойду, приготовлю из этой муки еду для себя и для сына. Съедим это, а потом и умрем.
  • І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім.
  • Илия сказал ей:
    — Не бойся. Иди домой и сделай так, как сказала. Но сперва сделай для меня из того, что у тебя есть, маленькую лепешку и принеси мне, а потом приготовь что-нибудь для себя и своего сына.
  • Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“.
  • Ведь так говорит Господь, Бог Израиля: «Мука в кадке не переведется и масло в кувшине не кончится до того дня, когда Господь пошлет на землю дождь».
  • І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, —
  • Она пошла и сделала так, как сказал ей Илия. И каждый день у нее, у Илии и у ее семьи была пища.
  • „дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́.
  • Мука в кадке не переводилась и масло в кувшине не кончалось — по слову Господа, сказанному Илией.
  • І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому.
  • Через некоторое время сын той женщины, хозяйки дома, заболел. Ему становилось все хуже и хуже, и наконец он перестал дышать.
  • І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“
  • Тогда она сказала Илии:
    — Что у тебя против меня, человек Божий? Ты пришел, чтобы напомнить мне о моем грехе и убить моего сына?
  • І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
  • — Дай мне своего сына, — ответил ей Илия.
    Он взял его у нее из рук, отнес в верхнюю комнату, где он жил, и положил его на постель.
  • І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“
  • Затем он воззвал к Господу:
    — Господи, Боже мой, неужели Ты наведешь беду и на вдову, у которой я живу, умертвив ее сына?
  • І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“
  • Он простерся над мальчиком три раза и воззвал к Господу:
    — Господи, Боже мой, пусть жизнь этого мальчика вернется к нему!
  • І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́...
  • Господь услышал мольбу Илии, и жизнь мальчика вернулась к нему, и он ожил.
  • І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“
  • Илия взял мальчика и отнес его вниз из своей комнаты в дом. Он отдал его матери и сказал:
    — Смотри, твой сын жив!
  • І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“
  • Женщина сказала Илии:
    — Теперь я знаю, что ты — человек Божий и что слово Господа, сказанное тобой, истинно.

  • ← (1 Царів 16) | (1 Царів 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025