Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А Бен-Гада́д, цар сирі́йский, зібрав усе своє ві́йсько та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесни́ці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.
У Навутея, єзраельця, був один виноградник біля току Ахава, царя Самарії.
І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,
І Ахав сказав Навутеєві, пропонуючи: Дай мені твій виноградник і буде мені за город для зелені, бо він близько до мого дому, а я дам тобі інший виноградник, кращий за нього. Якщо ж прийнятно для тебе, то дам тобі срібло взамін за цей твій виноградник, і буде мені за город для зелені.
та й сказав йому: „Так сказав Бен-Гада́д: Срібло твоє та золото твоє — моє воно, а жінки́ твої та сини́ твої, ці найліпші, — мої вони“!
А Навутей відповів Ахавові: Хай не буде мені перед моїм Богом, щоб я віддав тобі спадок моїх батьків.
І відповів Ізраїлів цар та й сказав: „Буде за словом твоїм, пане мій ца́рю! Твій я та все, що моє!“
І дух Ахава був засмучений, і він ліг на своє ліжко, його обличчя підупало, і він не їв хліба.
І знову верну́лися ті посли та й сказали: „Так сказав Бен-Гада́д, говорячи: Я посилав до те́бе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жіно́к своїх, і синів своїх.
Та до нього ввійшла Єзавель, його жінка, і заговорила з ним: Чому твій дух засмучений, і ти не їси хліба?
А взавтра цього ча́су пошлю́ я своїх рабів до тебе, і вони перешука́ють дім твій та доми твоїх рабі́в. І станеться, — на все, що сподо́бається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть“.
А він відповів їй: Тому що я сказав Навутеєві, єзраельцеві, пропонуючи: Дай мені твій виноградник за гроші, якщо ж бажаєш, дам тобі інший виноградник замість нього! Та він сказав: Не дам тобі спадку моїх батьків!
І скликав Ізраїлів цар усіх старши́х Кра́ю та й сказав: „Дові́дайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жіно́к моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, — і я йому не відмовив“.
Тоді Єзавель, його жінка, сказала йому: Ти тепер так чиниш, царю Ізраїля? Встань, їж хліб і будь собі. Я дам тобі виноградник Навутея, єзраельця!
І сказали до нього всі старші́ та ввесь народ: „Не слухай, і не пого́джуйся!“
І вона написала листа від імені Ахава, запечатала його печаттю і послала листа до старійшин і вільних, які жили з Навутеєм.
І сказав він до послів Бен-Гадада: „Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що́ посилав ти до свого раба напоча́тку, я зроблю́, а цієї речі зробити не мо́жу“. І пішли посли, і відне́сли йому відповідь.
А в листі написано, кажучи: Закличте до посту і посадіть Навутея перед народом.
І послав до нього Бен-Гада́д та й сказав: „Нехай так зро́блять мені бо́ги, і нехай так додаду́ть, якщо самарійського по́роху вистачить по жмені всьому народо́ві, що стоїть при мені!“
А напроти нього посадіть двох мужів, синів-злочинців, і хай засвідчать на нього, кажучи: Він зневажив [1] Бога і царя. І хай виведуть його, і каменують його,
І відповів Ізраїлів цар та й сказав: „Кажіть: Хай не хва́литься той, хто меча припина́є, а той, хто розв'я́зує“!
і нехай він помре! І мужі його міста, старійшини і вільні, котрі жили в його місті, зробили так, як і послала до них Єзавель, — як і було написано в листі, який вона до них послала.
І сталося, як почув він цю відповідь, — а він пив, він та царі в ша́трах, — то сказав до своїх рабів: „Пустіть тарани́!“ І вони пустили тарани́, на місто.
Закликали до посту і Навутея посадили перед народом,
Аж ось один пророк підійшов до Аха́ва, Ізраїлевого царя, та й сказав: „Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий на́товп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізна́єш, що Я — Господь!“
і прийшли два мужі, сини-злочинців, і сіли напроти нього, і засвідчили проти нього, кажучи: Ти зневажив [2] Бога і царя! І його вивели за місто, і каменували його камінням, і він помер.
І сказав Ахав: „Ким?“ А той відказав: „Так сказав Господь: Слу́гами начальників округ“. І сказав: „Хто розпічне́ війну?“ А той відказав: „Ти“.
І послали до Єзавелі, повідомляючи: Навутей каменований! Він помер!
І перелічив він слуг начальників судо́вих окру́г, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь наро́д, усіх Ізраїлевих синів, — сім тисяч.
І сталося, коли почула Єзавель, то сказала Ахавові: Встань, успадкуй виноградник Навутея, єзраельця, який не дав тобі його за гроші, тому що в живих Навутея немає, бо помер!
І вийшли вони опі́вдні, а Бен-Гадад пив п'я́ний у ша́трах, він та царі, — тридцять і два царі, що допомагали йому.
І сталося, коли Ахав почув, що Навутей, єзраелець, помер, то роздер свій одяг і зодягнувся в мішковину. І сталося після цього, встав і пішов Ахав до виноградника Навутея, єзраельця, щоб його успадкувати.
І вийшли напоча́тку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і доне́сли йому, кажучи: „Ось повихо́дили люди з Самарії.“
А Господь звернувся до Іллі, тесвітянина, кажучи:
А він відказав: „Якщо на мир вийшли вони, — схопі́ть їх живих, а якщо на війну повихо́дили, — теж живими схопі́ть їх у неволю!“
Устань і вийди назустріч Ахавові, цареві Ізраїля, який у Самарії. Ось він у винограднику Навутея, бо пішов туди його успадкувати.
А то вийшли з міста слуги начальників округ та ві́йсько, що йшло за ними.
І скажеш йому, промовляючи: Так говорить Господь: Оскільки ти вбив і успадкував, через це так говорить Господь: На кожному місці, де свині та пси лизали кров Навутея, там пси лизатимуть твою кров, і розпусниці митимуться у твоїй крові!
І побива́ли вони один о́дного, і побігли сирі́яни, а Ізра́їль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівця́ми.
І сказав Ахав Іллі: Невже ти мене знайшов, мій вороже? А він відповів: Знайшов, тому що нерозумно ти себе продав, щоб чинити зло перед Господом, аби викликати Його гнів.
І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесни́ці, і завдав в Сирії великої пора́зки.
Так каже Господь: Ось Я наводжу на тебе зло, запалю за тобою і вигублю в Ахава того, хто мочиться до стіни, замкненого і залишеного в Ізраїлі.
І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: „Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що́ ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар зно́ву пі́де на тебе“.
І дам твій дім, як дім Єровоама, сина Навата, і як дім Вааси, сина Ахії, за навмисне підбурювання, яким ти викликав гнів, і що ти довів Ізраїль до гріха.
А слуги сирійського царя сказали йому: „Бог гір — їхній Бог, тому́ вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівни́ні, — присягаємо, що бу́демо сильніші від них!
І Господь сказав про Єзавель, проголошуючи: Пси пожеруть її у твердині Єзраела!
І зроби цю річ: Поскида́й тих царів, кожного з його місця, і понаставля́й намі́сників замість них.
Мерця з роду Ахава в місті з’їдять пси, а його мерця на рівнині склюють небесні птахи.
А ти збереш собі ві́йсько, як те, що відпало від тебе, і ко́ней, скільки було ко́ней, і колесни́ць, скільки було колесни́ць, і бу́демо воювати з ними на рівни́ні. Присягаємо, що ми бу́демо сильніші від них!“ І він послухався їхнього голосу, і зробив так.
(Утім нерозумний Ахав, який продався, аби чинити зло перед Господом, бо перевернула його Єзавель, його жінка.
І сталося по році, і Бен-Гада́д переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.
І він став дуже мерзенним, щоб іти за мерзенностями, за всім, що чинив Аморей, якого Господь вигубив з-перед синів Ізраїля).
А Ізраїлеві сини були перегля́нені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборува́ли Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни напо́внили Край.
Оскільки ж через слово Ахав був сильно приголомшений перед Господом, і пішов, плачучи, роздер свій одяг і одягнув мішковину на своє тіло, — постив і одягнувся в мішковину в день, в який побив Навутея, єзраельця,
І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: „Так сказав Господь: Тому́, що сказали сирі́яни: Господь — Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий на́товп у твою руку, і ви пізна́єте, що Я — Господь!“
то було Господнє слово через його раба Іллю про Ахава, і Господь сказав: