Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (1 Царів 21) | (2 Царів 1) →

Переклад Огієнка

New Living Translation

1 Царів 22

1 Kings 22

  • 1
    І прожили́ вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.
  • 1
    Jehoshaphat and Ahab

    For three years there was no war between Aram and Israel.
  • 2
    І сталося третього року, і зійшов Йосафа́т, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.
  • 2
    Then during the third year, King Jehoshaphat of Judah went to visit King Ahab of Israel.
  • 3
    І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: „Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот — наш? А ми мовчимо́, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя“.
  • 3
    During the visit, the king of Israel said to his officials, “Do you realize that the town of Ramoth-gilead belongs to us? And yet we’ve done nothing to recapture it from the king of Aram!”
  • 4
    І сказав він до Йосафа́та: „Чи ти пі́деш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту?“ А Йосафа́т відказав: „Я — як ти, народ мій — як народ твій, мої коні — як твої коні!“
  • 4
    Then he turned to Jehoshaphat and asked, “Will you join me in battle to recover Ramoth-gilead?”
    Jehoshaphat replied to the king of Israel, “Why, of course! You and I are as one. My troops are your troops, and my horses are your horses.”
  • 5
    І сказав Йосафа́т до Ізраїлевого царя: „Вивідай зараз слово Господнє!“
  • 5
    Then Jehoshaphat added, “But first let’s find out what the LORD says.”
  • 6
    І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті відказали: „Іди, а Господь дасть його в цареву руку“.
  • 6
    So the king of Israel summoned the prophets, about 400 of them, and asked them, “Should I go to war against Ramoth-gilead, or should I hold back?”
    They all replied, “Yes, go right ahead! The Lord will give the king victory.”
  • 7
    І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і ви́відаємо від нього“.
  • 7
    But Jehoshaphat asked, “Is there not also a prophet of the LORD here? We should ask him the same question.”
  • 8
    І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин“. А Йосафа́т відказав: „Нехай цар не говорить так!“
  • 8
    The king of Israel replied to Jehoshaphat, “There is one more man who could consult the LORD for us, but I hate him. He never prophesies anything but trouble for me! His name is Micaiah son of Imlah.”
    Jehoshaphat replied, “That’s not the way a king should talk! Let’s hear what he has to say.”
  • 9
    І покликав Ізраїлів цар одного є́внуха, і сказав: „Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!“
  • 9
    So the king of Israel called one of his officials and said, “Quick! Bring Micaiah son of Imlah.”
  • 10
    І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в ша́ти при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
  • 10

    Micaiah Prophesies against Ahab

    King Ahab of Israel and King Jehoshaphat of Judah, dressed in their royal robes, were sitting on thrones at the threshing floor near the gate of Samaria. All of Ahab’s prophets were prophesying there in front of them.
  • 11
    А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до ви́гублення їх!“
  • 11
    One of them, Zedekiah son of Kenaanah, made some iron horns and proclaimed, “This is what the LORD says: With these horns you will gore the Arameans to death!”
  • 12
    І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, — і Господь дасть його в цареву руку“.
  • 12
    All the other prophets agreed. “Yes,” they said, “go up to Ramoth-gilead and be victorious, for the LORD will give the king victory!”
  • 13
    А той послане́ць, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говори́тимеш добре“.
  • 13
    Meanwhile, the messenger who went to get Micaiah said to him, “Look, all the prophets are promising victory for the king. Be sure that you agree with them and promise success.”
  • 14
    І сказав Міхей: „Як живий Господь, — те, що скаже мені Госпо́дь, я те говоритиму!“
  • 14
    But Micaiah replied, “As surely as the LORD lives, I will say only what the LORD tells me to say.”
  • 15
    І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, — чи пі́демо на війну́ до ґілеа́дського Рамо́ту, чи занеха́ємо?“ А той відказав йому: „Вийди, і пощастить тобі, — і Господь дасть у цареву руку“.
  • 15
    When Micaiah arrived before the king, Ahab asked him, “Micaiah, should we go to war against Ramoth-gilead, or should we hold back?”
    Micaiah replied sarcastically, “Yes, go up and be victorious, for the LORD will give the king victory!”
  • 16
    І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“
  • 16
    But the king replied sharply, “How many times must I demand that you speak only the truth to me when you speak for the LORD?”
  • 17
    А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов ове́ць, що не мають пастуха́. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з миром кожен до дому свого“.
  • 17
    Then Micaiah told him, “In a vision I saw all Israel scattered on the mountains, like sheep without a shepherd. And the LORD said, ‘Their master has been killed.a Send them home in peace.’”
  • 18
    І сказав Ізраїлів цар до Йосафа́та: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе́?“
  • 18
    “Didn’t I tell you?” the king of Israel exclaimed to Jehoshaphat. “He never prophesies anything but trouble for me.”
  • 19
    А Міхей відказав: „Тому́ послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло при Ньому з прави́ці Його та з ліви́ці Його.
  • 19
    Then Micaiah continued, “Listen to what the LORD says! I saw the LORD sitting on his throne with all the armies of heaven around him, on his right and on his left.
  • 20
    І сказав Господь: Хто́ намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.
  • 20
    And the LORD said, ‘Who can entice Ahab to go into battle against Ramoth-gilead so he can be killed?’
    “There were many suggestions,
  • 21
    І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?
  • 21
    and finally a spirit approached the LORD and said, ‘I can do it!’
  • 22
    А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
  • 22
    “‘How will you do this?’ the LORD asked.
    “And the spirit replied, ‘I will go out and inspire all of Ahab’s prophets to speak lies.’
    “‘You will succeed,’ said the LORD. ‘Go ahead and do it.’
  • 23
    А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе́“...
  • 23
    “So you see, the LORD has put a lying spirit in the mouths of all your prophets. For the LORD has pronounced your doom.”
  • 24
    І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“
  • 24
    Then Zedekiah son of Kenaanah walked up to Micaiah and slapped him across the face. “Since when did the Spirit of the LORD leave me to speak to you?” he demanded.
  • 25
    А Міхей сказав: „Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімна́ти, щоб схова́тися“.
  • 25
    And Micaiah replied, “You will find out soon enough when you are trying to hide in some secret room!”
  • 26
    І сказав Ізраїлів цар: „Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,
  • 26
    “Arrest him!” the king of Israel ordered. “Take him back to Amon, the governor of the city, and to my son Joash.
  • 27
    та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.
  • 27
    Give them this order from the king: ‘Put this man in prison, and feed him nothing but bread and water until I return safely from the battle!’”
  • 28
    А Міхей відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене!“ І до того сказав: „Слухайте це, всі наро́ди!“
  • 28
    But Micaiah replied, “If you return safely, it will mean that the LORD has not spoken through me!” Then he added to those standing around, “Everyone mark my words!”
  • 29
    І вийшов Ізраїлів цар та Йосафа́т, цар Юдин, до ґілеадського Рамо́ту.
  • 29

    The Death of Ahab

    So King Ahab of Israel and King Jehoshaphat of Judah led their armies against Ramoth-gilead.
  • 30
    І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберу́ся, і піду́ на бій, а ти вбери свої царські шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.
  • 30
    The king of Israel said to Jehoshaphat, “As we go into battle, I will disguise myself so no one will recognize me, but you wear your royal robes.” So the king of Israel disguised himself, and they went into battle.
  • 31
    А сирійський цар наказав керівника́м своїх колесни́ць, тридцятьом і двом, говорячи: „Не бу́дете воювати з мали́м та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем“.
  • 31
    Meanwhile, the king of Aram had issued these orders to his thirty-two chariot commanders: “Attack only the king of Israel. Don’t bother with anyone else!”
  • 32
    І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили Йосафа́та, то вони сказали: „Це дійсно Ізраїлів цар!“ І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафа́т закричав.
  • 32
    So when the Aramean chariot commanders saw Jehoshaphat in his royal robes, they went after him. “There is the king of Israel!” they shouted. But when Jehoshaphat called out,
  • 33
    І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то поверну́ли від нього.
  • 33
    the chariot commanders realized he was not the king of Israel, and they stopped chasing him.
  • 34
    А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'яза́нням пояса та між па́нцерем. А той сказав своєму візникові: „Поверни назад, і виведи мене з табо́ру, бо я ране́ний“...
  • 34
    An Aramean soldier, however, randomly shot an arrow at the Israelite troops and hit the king of Israel between the joints of his armor. “Turn the horsesb and get me out of here!” Ahab groaned to the driver of his chariot. “I’m badly wounded!”
  • 35
    І знявся бій того дня, а цар був поста́влений на колесни́ці проти Сирії, і помер уве́чорі. І кров із рани текла в колесни́цю.
  • 35
    The battle raged all that day, and the king remained propped up in his chariot facing the Arameans. The blood from his wound ran down to the floor of his chariot, and as evening arrived he died.
  • 36
    А як сонце захо́дило, нісся крик у табо́рі такий: „Кожен — до міста свого́, і кожен — до кра́ю свого́!“
  • 36
    Just as the sun was setting, the cry ran through his troops: “We’re done for! Run for your lives!”
  • 37
    І помер цар, і був приве́зений до Самарії. І поховали царя в Самарії.
  • 37
    So the king died, and his body was taken to Samaria and buried there.
  • 38
    І полоска́ли колесни́цю над ставом у Самарії, і пси лиза́ли його кров, а блудни́ці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.
  • 38
    Then his chariot was washed beside the pool of Samaria, and dogs came and licked his blood at the place where the prostitutes bathed,c just as the LORD had promised.
  • 39
    А решта Ахавових діл, і все, що́ він зробив був, і дім зо слоно́вої кости, що він збудував, і всі міста́, які він побудува́в, — отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
  • 39
    The rest of the events in Ahab’s reign and everything he did, including the story of the ivory palace and the towns he built, are recorded in The Book of the History of the Kings of Israel.
  • 40
    І спочив Ахав із батька́ми своїми, а замість нього зацарюва́в син його Ахазія.
  • 40
    So Ahab died, and his son Ahaziah became the next king.
  • 41
    А Йосафа́т, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.
  • 41

    Jehoshaphat Rules in Judah

    Jehoshaphat son of Asa began to rule over Judah in the fourth year of King Ahab’s reign in Israel.
  • 42
    Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Азува, дочка́ Шілхи.
  • 42
    Jehoshaphat was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother was Azubah, the daughter of Shilhi.
  • 43
    І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збо́чував із неї, щоб чинити добре в Господніх оча́х.
  • 43
    Jehoshaphat was a good king, following the example of his father, Asa. He did what was pleasing in the LORD’s sight. dDuring his reign, however, he failed to remove all the pagan shrines, and the people still offered sacrifices and burned incense there.
  • 44
    Тільки па́гірки не були пони́щені, — народ іще прино́сив жертви й кадив на па́гірках.
  • 44
    Jehoshaphat also made peace with the king of Israel.
  • 45
    І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.
  • 45
    The rest of the events in Jehoshaphat’s reign, the extent of his power, and the wars he waged are recorded in The Book of the History of the Kings of Judah.
  • 46
    А решта Йосафатових діл та лица́рськість його, що́ він чинив був та як воював, — отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
  • 46
    He banished from the land the rest of the male and female shrine prostitutes, who still continued their practices from the days of his father, Asa.
  • 47
    А решту блудоді́їв, що позостава́лися за днів його батька Аси, він вигубив із Кра́ю.
  • 47
    (There was no king in Edom at that time, only a deputy.)
  • 48
    А царя не було в Едомі, — був намісник царів.
  • 48
    Jehoshaphat also built a fleet of trading shipse to sail to Ophir for gold. But the ships never set sail, for they met with disaster in their home port of Ezion-geber.
  • 49
    А Йосафат наробив був таршіських кораблі́в, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбива́лися кораблі при Ецйон-Ґевері.
  • 49
    At one time Ahaziah son of Ahab had proposed to Jehoshaphat, “Let my men sail with your men in the ships.” But Jehoshaphat refused the request.
  • 50
    Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: „Нехай пі́дуть на корабля́х мої раби з рабами твоїми“. Та Йосафат не захотів.
  • 50
    When Jehoshaphat died, he was buried with his ancestors in the City of David. Then his son Jehoram became the next king.
  • 51
    І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похо́ваний в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.
  • 51

    Ahaziah Rules in Israel

    Ahaziah son of Ahab began to rule over Israel in the seventeenth year of King Jehoshaphat’s reign in Judah. He reigned in Samaria two years.
  • 52
    Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.
  • 52
    But he did what was evil in the LORD’s sight, following the example of his father and mother and the example of Jeroboam son of Nebat, who had led Israel to sin.
  • 53
    І робив він лихе́ в Господніх оча́х, і ходив дорогою ба́тька свого́ й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
  • 53
    He served Baal and worshiped him, provoking the anger of the LORD, the God of Israel, just as his father had done.
    • ← (1 Царів 21) | (2 Царів 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025