Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І сталося третього року Осі́ї, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.
Езекия, сын Ахаза, царь Иудейский, стал царём в третий год царствования Осии, сына Илы, царя Израильского.
Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я́ його матері — Аві, дочка́ Захарія.
Езекии было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме двадцать девять лет. Мать его звали Ави, дочь Захарии.
І робив він угодне в Господніх оча́х, усе так, як робив був його батько Давид.
Езекия делал то, что Господь считал правильным, и поступал, как его предок Давид.
Він понищив па́гірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяно́го змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехушта́н.
Езекия уничтожил высоты, разбил священные камни, срубил столбы Ашеры. Он разбил на куски бронзового змея, которого сделал Моисей, потому что до тех пор израильтяне продолжали воскурять ему фимиам. Этот змей назывался "Нехуштан".
Він наді́явся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма́ царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.
Езекия надеялся на Господа, Бога Израиля. Такого, как Езекия, не было среди всех царей Иудейских ни до него, ни после него.
І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.
Он был очень предан Господу. Он не переставал следовать за Господом. Он соблюдал все заповеди, какие Господь дал Моисею.
І був Господь із ним, — у всьому, куди він ходив, він мав пово́дження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.
И Господь был с Езекией. Ему сопутствовал успех во всём, что бы он ни делал. Езекия отделился от царя Ассирийского и перестал служить ему.
Він побив филисти́млян аж до Аззи́ та границі її від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста.
Езекия поразил все филистимские города до Газы и в городах вокруг неё, от сторожевой башни до укреплённого города.
І сталося четвертого року царя Єзекії, — це сьомий рік Осі́ї, Елиного сина, Ізраїлевого царя, — пішов Салманаса́р, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.
Салманассар, царь Ассирийский, пошёл воевать против Самарии. Его войско окружило город в четвёртый год царствования царя Езекии. Это был также седьмой год царствования Осии, сына Илы, царя Израильского.
І здобув він її по трьох рока́х: шостого року Єзекії, — це дев'ятий рік Осі́ї, Ізраїлевого царя, — була здобута Самарія.
В конце третьего года ассирийцы захватили Самарию. Самария была взята в шестой год царствования Езекии, царя Иудейского. Это был также девятый год царствования Осии, царя Израильского.
І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.
Царь Ассирийский захватил израильтян и переселил их в Ассирию. Он поселил их в Халахе и в Хаворе (река Гозан), и в городах Мидийских
Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
за то, что израильтяне не подчинялись Господу, Богу своему. Они нарушили завет Господа. Они не подчинялись заповедям Моисея, раба Господа. Они не слушали завета Господа и не исполняли его.
А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхері́в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста́, та й захопи́в їх.
В четырнадцатый год царствования Езекии Сеннахирим, царь Ассирийский, пошёл воевать против всех укреплённых городов Иудеи и захватил их.
І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: „Згрішив я! Відійди від мене, а що накладе́ш на мене, понесу́.“ І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.
И отправил Езекия, царь Иудейский, посланника к царю Ассирийскому в Лахис сказать: "Я виноват. Оставь меня в покое, и я заплачу тебе столько, сколько ты захочешь". И царь Ассирийский велел Езекии, царю Иудейскому, заплатить триста талантов серебра и тридцать талантов золота.
І віддав Єзекія все срібло, зна́йдене в Господньому домі та в царе́вих скарбни́цях.
Езекия отдал всё серебро, которое было в храме Господа и в сокровищницах царских палат.
Того ча́су Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його́ асирійському цареві.
В то время Езекия, царь Иудейский, снял золото, которым он позолотил двери храма Господа и дверные столбы, и отдал его царю Ассирийскому.
А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного кома́ндувача, і великого є́внуха та великого ча́шника з великим ві́йськом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотя́гом горі́шнього ставу, що на битій дорозі до поля Валю́шників.
Царь Ассирийский послал своих трёх наиболее важных начальников с большим войском из Лахиса к царю Езекии в Иерусалим. Они пришли к Иерусалиму и остановились у водопровода верхнего пруда, на дороге к полю Мойщика.
І кли́кнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер.
Они позвали царя, и вышли к ним Елиаким, сын Хелкии, начальник царских палат, Савна — секретарь и Иоах, сын Асафа, протоколист.
І сказав до них великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся?
Один из начальников сказал им: "Скажите Езекии, что говорит великий царь, царь Ассирийский: На что ты надеешься?
Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене?
Ты говорил, что у тебя есть умение и сила. Но у тебя лишь пустые слова. На кого же ты надеешься, что восстал против меня?
Тепер оце ти надієшся собі опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона вхо́дить у долоню йому й продіря́влює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.
Ты надеешься на Египет, на эту надломленную трость! Если человек обопрётся на эту трость, она проколет ему руку и поранит его! Таков и фараон, царь Египетский, для всех доверяющих ему.
А коли ви скажете мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив па́гірки Його та же́ртівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися в Єрусалимі?
Может быть, вы скажете: "Мы надеемся на Господа, Бога нашего". Но я знаю, что Езекия убрал высоты и алтари, где люди поклонялись Господу, и сказал людям Иудеи и Израиля: "Вы должны поклоняться только перед этим алтарём в Иерусалиме".
А тепер піди в за́клад із моїм паном, ассирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в.
А теперь заключи договор с моим господином, царём Ассирийским. Я дам тебе две тысячи коней, если ты сможешь найти для них всадников.
І як же ти проженеш хоч одно́го намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі наді́єшся на Єгипет ради колесни́ць та верхівців!
Тебе не одолеть даже одного из низших командиров моего господина! Ты зависишь от Египта и надеешься, что он даст тебе колесницы и всадников!
Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!“
И разве не по воле Господа Я пришёл разрушить Иерусалим! Господь сказал мне: "Пойди против этой страны и разрушь её!""
І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юде́йському в слух тих людей, що на мурі“.
Тогда Елиаким, сын Хелкии, и Севна, и Иоах сказали ассирийскому начальнику: "Говори с нами по-арамейски. Мы понимаем этот язык. Не говори с нами по-иудейски, потому что люди на стене могут услышать нас".
І сказав до них великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити ці слова́ до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти вій кал та пити свою се́чу?“
Но ассирийский начальник сказал им: "Мой господин послал меня говорить не только с тобой и с твоим господином. Я также обращаюсь и к людям, которые сидят на стене! Они будут есть свой помёт и пить свою мочу вместе с вами".
І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: „Послухайте слово великого царя, царя асирійського:
Затем начальник громко крикнул по-иудейски: "Слушайте слово великого царя, царя Ассирийского!
Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекія, бо він не зможе врятува́ти вас від руки його!
Царь говорит: "Не дайте Езекии обмануть вас! Он не может спасти вас от руки моей!
І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського.
Не дайте Езекии заставить вас довериться Господу, когда он говорит: "Господь спасёт нас! Этот город не будет отдан в руки царя Ассирийского!"
Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо много, та й ви́йдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки,
Не слушайте Езекию". Царь Ассирийский говорит: "Примиритесь со мной и выйдите ко мне. Тогда каждый из вас будет есть свой виноград и свой инжир, и каждый будет пить воду из своего колодца.
аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до краю такого ж, як ваш Край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, — щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!
Так будет, пока я не приду и не возьму вас в землю, такую же, как ваша земля. Это земля зёрен и молодого вина, земля хлеба и виноградников, земля оливковых деревьев и мёда. Тогда вы будете жить и не умрёте. Но не слушайте Езекию! Он пытается обмануть вас, говоря: "Господь спасёт нас!"
Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
Спас ли хоть один из богов других народов их от царя Ассирийского? Нет?
Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятува́ли вони Самарію від моєї руки?
Где боги Емафа и Арпада? Где боги Сепарваима, Ены и Иввы? Спасли ли они Самарию от моей руки? Нет!
Котрий з-поміж усіх богів цих краї́в урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь уряту́є Єрусалим від моєї руки?“
Спас ли хоть один из богов других стран свою землю от моей руки? Нет! Так сможет ли Господь спасти Иерусалим от меня? Нет!""
І мовчав той наро́д, і не відповів йому ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав: „Не відповідайте йому́!“
Но народ молчал. Они не сказали начальнику ни слова в ответ, потому что царь Езекия приказал им: "Не отвечайте ему".
І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, ка́нцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого чашника.
И пришёл Елиаким, сын Хелкии, начальник царских палат, и Севна, секретарь, и Иоах, сын Асафа, протоколист, к Езекии. Одежда на них была разодрана. И пересказали они Езекии слова Ассирийского начальника.