Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І сталося, як почув це цар Єзекі́я, то розде́р свої шати та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому.
І сталося, коли це почув цар Езекія, то роздер свій одяг та одягнувся в мішковину і прийшов до Господнього дому.
І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
Він послав економа Еліякіма, писаря Сомну, і старших зі священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса,
І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та нару́ги! Бо підійшли діти аж до виходу утро́би, та немає сили породити!
і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Цей день — день смутку, звинувачення і гніву, бо прийшли сини аж до мук родів, та немає сили в тієї, яка народжує.
Може почує Господь, Бог твій, всі слова́ великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на обра́зу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова́, які чув, а ти принесе́ш молитву за рештку, що ще знахо́диться“.
Чи, може, послухає Господь, твій Бог, усі слова Рапсака, якого послав цар ассирійців, його володар, щоб ганьбити живого Бога і хулити словами, які почув Господь, твій Бог. Тож прийми молитву за останок, який виявився!
І сказав їм Іса́я: „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!
а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так промовляє Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими хулили слуги царя ассирійців!
Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, — і ве́рнеться до свого краю. І Я вражу́ його мече́м у його кра́ї“.
Ось Я даю йому духа, і він почує звістку, і повернеться у свою землю, і повалю його мечем в його землі!
І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
І повернувся Рапсак, і знайшов царя ассирійців, який воював проти Ломни, бо почув, що вони відійшли від Лахіса.
А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Ось він вийшов воювати з тобою!“ то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:
Він почув, що про Тарака, царя ефіопів, говорили: Ось він вийшов воювати з тобою! Тож він повернувся і відіслав послів до Езекії, кажучи:
„Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: „Нехай не зво́дить тебе Бог твій, що ти наді́єшся на Нього, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.
Хай тебе не підводить твій Бог, Той, на Якого ти надієшся, заявляючи: Єрусалим не буде переданий у руки царя ассирійців!
Ось ти чув, що́ зроби́ли асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урято́ваний?
Ось ти почув про все, що зробили царі ассирійців усім землям, щоб їх проклясти. Тож хіба ти врятуєшся?
Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
Не спасли їх боги народів, яких знищили мої батьки: Ґозан, Харран, Рафес і синів Едема, які в Таестені?
Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“
Де є цар Емата і цар Арфада? І де є Сепфаруая, Ана і Ава?
І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одного листа перед Господнім лицем.
Езекія взяв листи з руки послів і прочитав їх. І прийшов Езекія до Господнього дому, відкрив їх перед Господом
І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: „Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херуви́мах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса́ та землю!
і сказав: Господи, Боже Ізраїля, Який перебуваєш над херувимами! Ти — єдиний Бог над усіма царями землі, Ти створив небо і землю.
Нахили́, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!
Господи, прихили Твоє вухо і послухай. Господи, відкрий Твої очі, поглянь і послухай слова Сеннахиріма, які послав, щоб ганьбити живого Бога!
Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили ті народи та їхній край.
Адже справді, Господи, царі ассирійців спустошили народи
І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
і кинули їхніх богів у вогонь, бо вони не боги, але тільки діла рук людей — дерево і камінь — тож їх і знищили!
А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“
А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від його руки, і хай взнають усі царства землі, що один Ти — Господь Бог!
І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Госпо́дь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
Тоді Ісая, син Амоса, послав до Езекії, переказуючи: Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Я вислухав те, про що ти молився до Мене про Сеннахиріма, царя ассирійців.
Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму!
Ось слово, яке Господь про нього сказав: Він тебе зневажив і насміявся з тебе, дівице, дочко Сіоне, над тобою похилили свою голову, дочко Єрусалиме!
Кого лаяв ти та ображав, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? — На Святого Ізраїлевого!
Кого зневажив ти і похулив? І на кого підняв ти голос? І ти підняв свої очі до висоти, до Святого Ізраїля.
Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із бе́зліччю своїх колесни́ць я вийшов на го́ри високі, на боки Ливану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і ви́йду аж на вершо́к його на нічліг, — у гущину́ його саду.
Через твоїх послів ти зневажив Господа і ти сказав: У безлічі моїх колісниць я піду на висоту гір, на стегна Лівану, і я зрубав велич його кедра, вибрані його кипариси, і я прийшов до частини його краю, його лісу Кармилу.
Я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги повису́шую я всі єгипетські рі́ки!
Я відсвіжився, і випив я чужі води, і спустошив стопою моєї ноги всі ріки околиці.
Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх...
Я зліпив її, тепер привів її, і стало на знищення воюючих переселень, міцних міст.
А ме́шканці їхні безсилі, настрашені та побенте́жені. Вони стали, як зілля оте польове́, мов трава зеленіюча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло...
І ті, хто живе в них, знемогли рукою, захиталися і засоромились, стали травою поля чи зеленою рослинністю, зеленню домів і на потоптання тому, хто стоїть напроти.
І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення.
Я пізнав твій престол, твій вихід, твій вхід і твій гнів,
За твоє проти Мене обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до ушей Моїх, то на ні́здрі твої Я сережку привішу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!
оскільки ти запалав гнівом на Мене. І твоя грубість дійшла до Моїх вух, і покладу Мої кільця у твої ніздрі та уздечку у твої уста, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.
А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року — саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.
Ось це тобі знак. Їстимеш цей рік те, що само виросте, а на другий рік — те, що зійде. А вже на третій буде засівання, жнива та садіння виноградників, і їстимете їхній плід.
А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить корі́ння додолу, і свого плода́ дасть уго́ру.
І врятований останок дому Юди пустить глибше корінь вниз й видасть плід угорі.
Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!
Адже з Єрусалима вийде останок, і той, хто спасається, — з гори Сіон! Ревність Господа сил це вчинить.
Тому́ так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста оцього, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле!
Чи не так? Ось що говорить Господь цареві ассирійців: Він не ввійде в це місто і не випустить сюди стріли, не простягне проти нього щита і не насипле проти нього насипу!
Якою дорогою при́йде, то нею пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, говорить Господь!
Дорогою, якою він прийшов, нею він і повернеться і не ввійде в це місто! — говорить Господь.
І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба“!
Я щитом прикрию це місто заради Мене і заради Мого раба Давида!
І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось — усі мертві тру́пи!
І сталося, що вночі вийшов Господній ангел і уразив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч. Вони встали вранці, і ось усі тіла мертві.
А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневі́ї.
Сеннахирім, цар ассирійців, устав, пішов, повернувся і замешкав у Ніневії.
І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мече́м, а самі втекли́ до кра́ю Арара́т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
І сталося, коли він поклонявся в домі Несераха, їхнього бога, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечем, а самі врятувалися в Араратській землі. І замість нього зацарював його син Асордан.