Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А цар послав, і зібрали до нього всіх старши́х Юди та Єрусалиму.
Тоді цар послав і зібрав до себе всіх старійшин Юди і Єрусалима.
І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від мало́го й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова́ Книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.
І цар увійшов у Господній дім, а з ним — кожний чоловік Юди і всі, хто жив у Єрусалимі, і священики, і пророки, — весь народ від малого і аж до великого. І він зачитав до їхніх вух усі слова Книги завіту, яку знайшли в Господньому домі.
І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
І цар став біля колони, і склав завіт перед Господом, щоб іти слідом за Господом і виконувати Його заповіді, Його свідчення і Його постанови від усього серця і від усієї душі, щоб підтвердити слова цього завіту, який записаний у цій книзі. І весь народ твердо став у завіті.
І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожа́м поро́га, щоб повино́сили з Господнього храму всі речі, зро́блені для Ваала та для Аста́рти, та для всіх небесних світил. І він попали́в їх поза Єрусалимом на кедро́нських поля́х, а їхній по́рох відніс до Бет-Елу.
І цар наказав Хелкієві, великому священикові, і другим священикам та сторожам на вході винести з Господнього храму весь посуд, зроблений для Ваала, священного гаю та всієї небесної сили, і спалив їх за Єрусалимом на поляні Кедрона, а їхній попіл він забрав до Ветилю.
І він поскидав жерці́в, що їх понаставля́ли були Юдині царі, і що вони кадили на па́гірках по Юдиних містах та в око́лицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
І поклав край жерцям, яких настановили царі Юди, і які кадили ладаном на висотах і в містах Юди, і довколишніх місцях Єрусалима, і тих, які кадили Ваалові, сонцю, місяцю і сузір’ям — усій небесній силі.
І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедро́нської долини, та й спалив її в кедро́нській долині, і стер на по́рох, а її по́рох кинув на гроби́ звичайних людей.
Він виніс священний гай з Господнього дому поза Єрусалим до потоку Кедрон, і спалив його біля потоку Кедрон, і змолов на порох, і кинув його порох на поховання синів народу.
І він порозбива́в доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки́ ткали завісу для Аста́рти.
І він знищив дім содомітів, що в Господньому домі, — там, де жінки пряли одяг для священного гаю.
І він ви́провадив усіх священиків з Юдиних міст, і опога́нив па́гірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав па́гірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліво́руч тому́, хто вхо́див до брами міста.
І привів усіх священиків з міст Юди, і осквернив високі місця, де кадили священики, — від Ґаваи і аж до Вирсавії. І знищив дім брами, що біля входу брами Ісуса, володаря міста, який в брамі міста — людині зліва.
Але священики па́гірків не вхо́дили до Господнього же́ртівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне́ серед своїх братів.
Лише священики високих місць не прийшли до Господнього жертовника в Єрусалимі, оскільки вони не їли опрісноків серед своїх братів.
І він опога́нив місце ста́влення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не перево́див через огонь сина свого та дочку́ свою для Молоха.
Він осквернив Тафет, що в долині сина Еннома, споруджений, щоб кожний переводив свого сина і кожний — свою дочку через вогонь — Молохові.
І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімна́ті є́внуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесни́ці сонця попали́в ув огні.
І знищив коней, яких царі Юди біля виходу Господнього дому посвятили сонцю, до скарбниці Натана, царського євнуха у дворах, а колісницю сонця він спалив вогнем,
А же́ртівники, що були на даху́ Ахазової го́рниці, що пороби́ли Юдині царі, та жертівники, що пороби́в Манасія на двох подві́р'ях Господнього дому, цар порозбива́в. І він звідти побіг, і кинув їхній по́рох до кедро́нського пото́ку.
і жертовники, що на даху верхнього поверху дому Ахаза, які зробили царі Юди, і жертовники, які зробив Манасія у двох дворах Господнього дому. І цар знищив, і забрав звідти, і кинув їхній порох у потік Кедрон.
А па́гірки, що навпроти Єрусалиму, право́руч гори Згуби, які побудува́в був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидо́ти сидо́нської, і для Кемота, гидо́ти моавської, і для Мілкома, гидо́ти Аммонових синів, цар поопога́нював.
І дім, що спереду Єрусалима, що справа від гори Мосоат, який збудував Соломон, цар Ізраїля, для Астарти, мерзоти сидонської, і для Хамоса, мерзоти моавської, і для Молхола, гидоти синів Аммона, цар осквернив.
І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвя́чені дере́ва, а їхнє місце напо́внив лю́дськими кістка́ми.
І знищив стовпи, і знищив священні гаї, і наповнив їхні місця людськими кістками.
А також жертівника, що в Бет-Елі, па́гірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також же́ртівника цього та цього па́гірка він розбив, і спалив того па́гірка та стер на по́рох, і Аста́рту спалив.
І жертовник, що у Верхньому Ветилі, котрий зробив Єровоам, син Навата, який довів Ізраїль до гріха, — і той жертовник, і високе місце він знищив, і розбив його каміння, і розмолов на порох, а священний гай спалив.
І оберну́вся Йосі́я, та й побачив гроби́, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробі́в, і попали́в на жертівнику, — і опога́нив його, за словом Господнім, яке кли́кав був Божий чоловік, що проріка́в оці речі.
І схилився Йосія та побачив гроби, що були там у місті. Тож послав, і взяв кості з гробів, спалив їх на жертовнику і осквернив його за Господнім словом, яке сказав Божий чоловік, коли Єровоам стояв під час свята біля жертовника. І, повернувшись, підняв свої очі на гробницю Божого чоловіка, який сказав ці слова,
І сказав цар: „Що́ це за надгро́бок, що я бачу?“ А люди того міста сказали йому: „Це надгро́бок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на же́ртівнику в Бет-Елі“.
і промовив: Що це за могила, та, яку я бачу? І сказали йому люди міста: Це — Божого чоловіка, котрий вийшов з Юди, і вимовив ці слова, які сказав над жертовником Ветиля!
А він сказав: „Дайте йому спо́кій, — нехай ніхто не рухає косте́й його“. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.
І він сказав: Залиште його, щоб жодний чоловік не порушив його костей! І залишили його кості з кістьми пророка, який прийшов із Самарії.
А також усі доми́ па́гірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гніви́ти Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
І Йосія знищив усі доми високих місць, що в містах Самарії, які зробили царі Ізраїля, щоб викликати гнів Господа, і вчинив з ними все таким чином, як зробив у Ветилі.
І порізав він усіх священиків па́гірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них лю́дські кості, та й вернувся до Єрусалиму.
Він повбивав усіх священиків високих місць, які були там при жертовниках, а на них спалив кості людей, і повернувся в Єрусалим.
І наказав цар усьому наро́дові, говорячи: „Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту“.
І цар заповів усьому народові, наказуючи: Звершіть Пасху Господу, Богові нашому, як записано в Книзі цього завіту!
Бо не справля́лася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
Бо не було такої Пасхи від днів суддів, які судили Ізраїль, і всі дні царів Ізраїля і царів Юди,
І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
але хіба тільки у вісімнадцятому році царя Йосії була Пасха для Господа в Єрусалимі.
А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домови́х божків, і бовва́нів, і всякі гидо́ти, що появилися в Юдинім кра́ї та в Єрусалимі, повини́щував Йосія, щоб поставити слова Зако́ну, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
І цар Йосія знищив чарівників, чаклунів і терафінів [1] , — ідолів і всі мерзоти, що були в землі Юди та в Єрусалимі, щоб потвердити слова закону, записані в книзі, яку знайшов священик Хелкія в Господньому домі.
А такого царя, як він, не було перед ним, що наверну́вся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Зако́ном, і по ньому не повставав такий, як він.
Перед ним не було подібного до нього царя, який повернувся б до Господа всім своїм серцем і всією своєю душею, і всією своєю силою — згідно з усім законом Мойсея. І після нього не постав подібний до нього.
Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія.
Однак Господь не відвернувся від гніву Свого великого обурення, яким Його гнів запалав на Юду за навмисні підбурювання, якими викликав Його обурення Манасія.
І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“
І сказав Господь: І Юду відкину від Мого обличчя, як Я відкинув Ізраїль, і відкину це місто, яке Я вибрав, Єрусалим, і дім, про який Я сказав: Моє Ім’я буде там!
А решта діл Йосії та все, що́ він робив, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
А решта оповідей про Йосію і все, що він зробив, чи не записане це в книзі літопису царів Юди?
За його днів пішов фараон Нехо́, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфра́т. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...
У його дні до ріки Євфрат прийшов фараон Нехао, цар Єгипту, проти царя ассирійців. А Йосія виступив йому назустріч, та Нехао вбив його в Маґеддо, коли його побачив.
І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька.
І його слуги поклали його мертвого і з Маґеддо привезли його в Єрусалим, і поховали його в місті Давида в його гробниці, а народ землі взяв Йоахаза, сина Йосії, і вони помазали його й настановили його царем замість його батька.
Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни.
Йоахаз був двадцятитрилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Лемни.
І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки.
І він чинив те, що є злом в очах Господа, — згідно з усім, що робили його батьки.
І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.
І фараон Нехао перемістив його до Девлати, у землі Емат, щоб не царював у Єрусалимі, і наклав данину на землю: сто талантів срібла і сто талантів золота.
А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.
А над ними фараон Нехао настановив царем Еліякіма, сина Йосії, царя Юди, замість Йосії, його батька, і змінив його ім’я на Йоаким. Він взяв Йоахаза і доставив у Єгипет, і той там помер.
І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.
А Йоаким дав фараонові срібло і золото. Лише наклав на землю данину сріблом — за словами фараона, кожний чоловік за їхньою оцінкою давав срібло і золото разом з людьми землі, щоб здавати фараонові Нехао.
Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Зевуда, дочка Педаї, з Руми.
Йоаким був двадцятип’ятилітнього віку, коли він зацарював, і царював одинадцять років у Єрусалимі, а ім’я його матері — Єлдафа, дочка Федея з Руми.