Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.
Сатана110 восстал на Израиль и возбудил Давида устроить перепись Израиля.
І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“
Давид сказал Иоаву и начальникам войска:
— Пойдите произведите перепись израильтян от Вирсавии до Дана и доложите мне, чтобы я знал, сколько их.
— Пойдите произведите перепись израильтян от Вирсавии до Дана и доложите мне, чтобы я знал, сколько их.
І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“
Но Иоав ответил:
— Пусть Господь умножит Свой народ стократно. Разве не все они, господин мой царь, твои слуги? Зачем мой господин хочет это сделать? Зачем ему навлекать вину на Израиль?
— Пусть Господь умножит Свой народ стократно. Разве не все они, господин мой царь, твои слуги? Зачем мой господин хочет это сделать? Зачем ему навлекать вину на Израиль?
Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
Но царское слово оказалось сильнее слова Иоава, и Иоав ушел, прошел по всему Израилю и вернулся в Иерусалим.
І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.
Иоав доложил Давиду о результатах переписи. Во всем Израиле было один миллион сто тысяч мужчин, способных владеть мечом, включая четыреста семьдесят тысяч в Иудее.
А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...
Иоав не включил в общее число роды Левия и Вениамина, потому что приказ царя ему не понравился.
І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!
Этот приказ был неугоден и Богу, и Он наказал Израиль.
І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...
Тогда Давид сказал Богу:
— Сделав это, я совершил великий грех. Теперь я молю Тебя, сними вину с Твоего слуги! Я поступил очень безрассудно.
— Сделав это, я совершил великий грех. Теперь я молю Тебя, сними вину с Твоего слуги! Я поступил очень безрассудно.
І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:
Господь сказал Гаду, провидцу Давида:
„Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.
— Иди и скажи Давиду: «Так говорит Господь: Я предлагаю тебе три наказания. Выбери одно из них, чтобы Мне послать его тебе».
І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́бери собі:
Гад пришел к Давиду и сказал ему:
— Так говорит Господь: «Выбирай:
— Так говорит Господь: «Выбирай:
чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...
или три года голода, или три месяца опустошения врагами, когда их меч будет неотступно преследовать тебя, или три дня Господнего меча — это дни мора в стране, когда Ангел Господень станет губить людей по всей земле Израиля». Итак, обдумай, чтобы я мог ответить Пославшему меня.
І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже велике Його милосе́рдя, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“
Давид сказал Гаду:
— Мне очень тяжело, но пусть лучше я попаду в руки Господа, ведь Его милость очень велика, но не дай мне попасть в человеческие руки.
— Мне очень тяжело, но пусть лучше я попаду в руки Господа, ведь Его милость очень велика, но не дай мне попасть в человеческие руки.
І дав Господь морови́цю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдеся́т тисяч чоловіка!
И Господь послал на Израиль мор, и погибло семьдесят тысяч израильтян.
І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“ А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.
Бог послал Ангела, чтобы истреблять Иерусалим. Но когда Он стал истреблять город, Господь увидел, пожалел о бедствии и сказал Ангелу, Который разил народ:
— Довольно! Опусти свою руку.
Ангел Господень111 в то время стоял над гумном иевусея Орны.
— Довольно! Опусти свою руку.
Ангел Господень111 в то время стоял над гумном иевусея Орны.
I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.
Давид поднял взгляд и увидел Ангела Господня, Который стоял между землей и небом с обнаженным мечом в руке, протянутым в сторону Иерусалима. И Давид со старейшинами, одетыми в рубище, пали лицом на землю.
І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його“.
Давид сказал Богу:
— Разве не я велел пересчитать народ? Я согрешил и сделал зло, а эти овцы — что они сделали? Господи, Боже мой, пусть же Твоя рука обратится на меня и на мою семью, но не дай Твоему народу сгинуть от мора.
— Разве не я велел пересчитать народ? Я согрешил и сделал зло, а эти овцы — что они сделали? Господи, Боже мой, пусть же Твоя рука обратится на меня и на мою семью, но не дай Твоему народу сгинуть от мора.
А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити же́ртівника для Господа на току євусе́янина Орнана.
Тогда Ангел Господень повелел Гаду сказать Давиду, чтобы тот пошел и построил жертвенник Господу на гумне иевусея Орны.
І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
И Давид пошел в послушании слову, которое произнес Гад во имя Господа.
І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.
Когда Орна молотил пшеницу, он обернулся и увидел Ангела. Четверо сыновей Орны, которые были с ним, попрятались.
І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із то́ку, і поклонився Дави́дові обличчям до землі.
Тогда Давид пришел к Орне и когда Орна посмотрел и увидел Давида, он вышел из гумна и поклонился Давиду, коснувшись лицом земли.
І сказав Давид до Орнана: „Дай же мені місце цього то́ку, й я збудую на ньому же́ртівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, — і буде стри́мана морови́ця від наро́ду“.
Давид сказал ему:
— Отдай мне свое гумно, я построю на его месте жертвенник Господу, чтобы прекратился мор среди народа. Продай его мне за полную цену.
— Отдай мне свое гумно, я построю на его месте жертвенник Господу, чтобы прекратился мор среди народа. Продай его мне за полную цену.
І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“
Орна сказал Давиду:
— Бери его! Пусть господин мой царь делает то, что ему угодно. Вот, я отдаю волов для всесожжения, молотильную доску на дрова и пшеницу для хлебного приношения. Я отдаю все это.
— Бери его! Пусть господин мой царь делает то, что ему угодно. Вот, я отдаю волов для всесожжения, молотильную доску на дрова и пшеницу для хлебного приношения. Я отдаю все это.
І сказав цар Давид до Орнана: „Ні, бо купу́ючи, куплю́ за срібло повної ваги, бо не піднесу́ твого в жертві для Господа, і не спалю́ цілопа́лення да́рмо!“
Но царь Давид ответил Орне:
— Нет, я заплачу тебе полную цену. Я не возьму для Господа того, что принадлежит тебе, и не стану приносить всесожжения, которое мне ничего не стоило.
— Нет, я заплачу тебе полную цену. Я не возьму для Господа того, что принадлежит тебе, и не стану приносить всесожжения, которое мне ничего не стоило.
І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень ше́клів.
Давид заплатил Орне шестьсот шекелей112 золота за это место.
І збудував там Давид же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому́ огнем із небе́с на же́ртівник цілопа́лення.
Давид построил там жертвенник Господу и принес всесожжения и жертвы примирения. Он призвал Господа, и Господь ответил ему, послав огонь с небес на жертвенник для всесожжений.
І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.
После этого Господь сказал Ангелу, и Тот вложил Свой меч в ножны.
Того ча́су, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току́ євусе́янина Орнана, то прино́сив там жертву.
В то время, увидев, что Господь ответил ему на гумне иевусея Орны, Давид стал приносить Ему там жертвы.
А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та же́ртівник цілопа́лення були того ча́су на па́гірку в Ґів'оні.
Скиния Господа, которую сделал в пустыне Моисей, и жертвенник для всесожжений находились в то время на возвышенности в Гаваоне.