Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.
Амасии было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иегоаддань; она была родом из Иерусалима.
І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.
Он делал то, что было правильным в глазах Господа, но не от всего сердца.
І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближенных, которые убили царя, его отца.
А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.
Но их сыновей он не предал смерти, поступив по написанному в книге Моисеева Закона, где Господь повелел: «Отцов нельзя предавать смерти за детей, и детей за отцов. Пусть каждый умирает за свой собственный грех».88
І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.
Амасия собрал народ Иудеи и поставил их по их кланам под власть тысячников и сотников из родов Иуды и Вениамина. Затем он пересчитал тех, кому было от двадцати лет и больше, и нашел, что у него триста тысяч лучших воинов, годных к воинской службе и способных обращаться с копьем и щитом.
І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.
Он нанял еще сто тысяч храбрых воинов в Израиле за сто талантов89 серебра.
І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
Но Божий человек пришел к нему и сказал:
— Царь, эти воины из Израиля не должны ходить с тобой, потому что Господь не с Израилем — ни с кем из этих ефремитов.
— Царь, эти воины из Израиля не должны ходить с тобой, потому что Господь не с Израилем — ни с кем из этих ефремитов.
Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.
Даже если ты пойдешь и будешь храбро сражаться в бою, Бог повергнет тебя перед врагом, потому что у Бога есть сила и помочь, и повергнуть.
І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“
Амасия спросил Божьего человека:
— А как же сто талантов, которые я заплатил за израильских воинов?
Божий человек ответил:
— Господь может дать тебе гораздо больше.
— А как же сто талантов, которые я заплатил за израильских воинов?
Божий человек ответил:
— Господь может дать тебе гораздо больше.
І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.
Тогда Амасия распустил войско, которое пришло к нему из земель Ефрема, и отослал его домой. Они разгневались на Иудею и ушли домой, пылая гневом.
А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
А Амасия набрался смелости и повел свое войско в Соляную долину, где убил десять тысяч сеирских воинов.
а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.
Еще десять тысяч людей народ Иудеи захватил живыми. Их отвели на вершину скалы и сбросили оттуда вниз, так что все они разбились насмерть.
А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.
Тем временем воины, которых Амасия отослал назад, не позволив им воевать вместе с ним, разграбили города Иудеи от Самарии до Бет-Хорона. Они перебили три тысячи человек и взяли огромную добычу.
І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.
Возвратившись после поражения эдомитян, Амасия привез идолов, богов жителей Сеира. Он поставил их как своих богов, стал им поклоняться и приносить жертвы.
І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“
Гнев Господа вспыхнул на Амасию, и Он послал к нему пророка, который сказал царю:
— Зачем ты вопрошаешь богов этого народа, которые не смогли спасти свой народ от твоей руки?
— Зачем ты вопрошаешь богов этого народа, которые не смогли спасти свой народ от твоей руки?
І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.
Когда он говорил, царь сказал ему:
— Разве мы назначали тебя царским советником? Замолчи сейчас же или будешь убит!
Тогда пророк замолчал, но потом сказал:
— Я знаю, что Бог решил погубить тебя за то, что ты сделал это и не послушал моего совета.
— Разве мы назначали тебя царским советником? Замолчи сейчас же или будешь убит!
Тогда пророк замолчал, но потом сказал:
— Я знаю, что Бог решил погубить тебя за то, что ты сделал это и не послушал моего совета.
І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“
Посовещавшись со своими советниками, Амасия, царь Иудеи, послал царю Израиля Иоашу, сыну Иоахаза, внуку Ииуя, вызов:
— Выходи, встретимся лицом к лицу!
— Выходи, встретимся лицом к лицу!
І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.
Но Иоаш, царь Израиля, ответил Амасии, царю Иудеи:
— Ливанский чертополох как-то послал сказать ливанскому кедру: «Отдай свою дочь за моего сына». Но прошел дикий ливанский зверь и вытоптал его.
— Ливанский чертополох как-то послал сказать ливанскому кедру: «Отдай свою дочь за моего сына». Но прошел дикий ливанский зверь и вытоптал его.
Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“
Ты говоришь себе, что разбил Эдом, и теперь возгордился и заносишься. Но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой?
Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.
Но Амасия не послушался, потому что так определил Бог, чтобы отдать их в руки Иоаша за то, что они искали богов Эдома.
І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
И Иоаш, царь Израиля, и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешем, что в Иудее.
І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.
Иудея была наголову разбита Израилем, и каждый бежал к себе домой.
А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.
Иоаш, царь Израиля, взял царя Иудеи Амасию, сына Иоаша, внука Охозии,90 в плен под Бет-Шемешем.91 Затем Иоаш привел его в Иерусалим и разрушил городскую стену от ворот Ефрема до Угловых ворот — участок длиной в четыреста локтей.92
І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.
Он забрал все золото и серебро, и все вещи, найденные в Божьем доме, которые находились в ведении Овид-Эдома, вместе с сокровищами царского дворца, взял также заложников и вернулся в Самарию.
І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
Амасия, сын царя Иудеи Иоаша, пережил Иоаша, сына Иоахаза, царя Израиля, на пятнадцать лет.
А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
Что же до прочих событий правления Амасии, от первых до последних, то разве не записаны они в «Книге царей Иудеи и Израиля»?
А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
Со времени, когда Амасия отвернулся от Господа, против него в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в город Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там.