Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 33) | (2 Хронік 35) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.
  • Йосія мав вісім років, коли він зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі.
  • І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.
  • Він чинив те, що правильне перед Господом, і пішов дорогами Давида, свого батька, не звернув ні направо, ні наліво.
  • І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.
  • На восьмий рік його царювання, бувши ще хлопцем, він почав шукати Господа, Бога свого батька Давида. На дванадцятий рік свого царювання він почав очищувати Юду і Єрусалим від високих місць, священних гаїв і від литих божків,
  • І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.
  • і знищив перед своїм обличчям жертовники ваалів і високі місця, що над ними, і вирубав священні гаї, різьблені й литі божища розбив і розтер, викинув на поверхню гробниць, тих, хто їм приносив жертви.
  • А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.
  • Він спалив на жертовниках кості жерців, і очистив Юду та Єрусалим.
  • А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло
  • У містах Манасії, Єфрема, Симеона, Нефталима і їхніх місцевостях довкола
  • порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.
  • він порозвалював жертовники і священні гаї, порубав ідолів на дрібні шматки, вирубав усі високі місця з усієї землі Ізраїля і повернувся в Єрусалим.
  • А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.
  • На вісімнадцятий рік свого царювання, щоб очистити землю і дім, він послав Сафана, сина Еселія, Маасія, володаря міста, і Юаха, сина Йоахаза, свого літописця, щоб укріпити дім Господа, свого Бога.
  • І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.
  • Вони прийшли до Хелкії, великого священика, і дали срібло, принесене до Божого дому, яке зібрали левіти, котрі охороняли брами, з рук Манасії, Єфрема, володарів і з кожного, хто залишився в Ізраїлі, синів Юди, Веніаміна і тих, які жили в Єрусалимі.
  • I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.
  • Вони віддали його в руки тих, хто виконував роботи, які були приставлені до Господнього дому, а ті дали його тим, хто виконував роботу, які працювали в Господньому домі, щоб підготувати і укріпити дім.
  • І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.
  • І дали теслям і робітникам, щоб купили прямокутне каміння і дерево на крокви, щоб покрити доми, які знищили царі Юди.
  • А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,
  • І в довір’ї були мужі, наставлені над роботами, а наглядачами над ними були Єт і Авдій, левіти із синів Мерарія і Захарія, і Мосоллам із синів Каата, щоб наглядати, і кожний левіт, кожний, хто вмів грати на гуслах.
  • були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.
  • І були над тими, які носили, і над усіма, які виконували роботи, над усяким ділом. І з левітів були писарі, судді й придверники.
  • А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.
  • Коли вони забирали срібло, що було принесене до Господнього дому, священик Хелкія знайшов книгу Господнього закону, дану через Мойсея.
  • І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту книгу Діафанові.
  • Хелкія звернувся до писаря Сафана і промовив: Я знайшов книгу закону в Господньому домі. І Хелкія передав книгу Сафанові.
  • І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.
  • Сафан же приніс книгу до царя і ще дав цареві звіт: Усе срібло передане в руки твоїх рабів, які виконують роботу!
  • І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.
  • Тож срібло, знайдене в Господньому домі, перетворили в зливки й дали в руки наглядачів і в руки тих, хто виконує роботу!
  • І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.
  • А далі писар Сафан сповістив цареві, доповідаючи: Священик Хелкія дав мені книгу! І Сафан прочитав її перед царем.
  • І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...
  • І сталося, коли цар почув слова закону, він роздер свій одяг.
  • І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:
  • І цар наказав Хелкії і Ахікамові, синові Сафана, Авдонові, синові Міхея, писареві Сафанові та Асаю, рабові царя, кажучи:
  • „Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.
  • Підіть, запитайте Господа про мене і про кожного, хто залишився в Ізраїлі та Юді, про слова книги, яку знайдено! Адже великий Господній гнів розгорівся проти нас, тому що наші батьки не послухалися Господніх слів, аби чинити згідно з усім, що записане в цій книзі.
  • І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.
  • Тож Хелкія і ті, яким сказав цар, пішли до пророчиці Олдани, жінки Селлима, сина Такуата, сина Хелли, яка сторожила одяг, а вона жила в Єрусалимі, у Масані, і розповіли їй про це.
  • А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:
  • Так сказав Господь, Бог Ізраїля, — промовила вона до них, — чоловікові, який вас послав до мене, перекажіть:
  • Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,
  • Так говорить Господь: Ось Я наводжу лихо на це місце, усі слова, що записані в книзі, прочитаній перед царем Юди,
  • за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.
  • тому що вони Мене покинули і кадили ладаном чужим богам, щоб викликати в Мене гнів усіма ділами своїх рук. І розгорівся Мій гнів проти цього місця, і не погасне!
  • А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:
  • Щодо царя Юди, який послав вас питати Господа, то так йому скажете: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Щодо слів, які ти почув,
  • За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.
  • і злякалося твоє серце, і ти впокорився переді Мною, коли ти почув Мої слова про це місце і про тих, хто живе в ньому, і ти впокорився переді Мною, ти роздер свій одяг, і ти заплакав переді Мною, і Я почув, — говорить Господь!
  • Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“ І вони прине́сли відповідь цареві.
  • Ось Я приєдную тебе до твоїх батьків, і приєднаєшся до твоїх гробниць в мирі, і твої очі не побачать усього лиха, яке Я наводжу на це місце і на тих, хто живе в ньому! І передали слово цареві.
  • А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.
  • Тоді цар послав і зібрав старійшин Юди і Єрусалима.
  • І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.
  • І цар увійшов у Господній дім, і весь Юда, і ті, хто жив у Єрусалимі, священики, левіти і весь народ, — від малого до великого. Він прочитав до їхніх вух усі слова книги завіту, яку знайшли в Господньому домі.
  • І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.
  • І цар став біля колони, і склав завіт перед Господом, щоб жити в присутності Господа, виконувати Його заповіді, Його свідчення і Його постанови від усього серця і від усієї душі, слова завіту, записані в цій книзі.
  • І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.
  • Він поставив на ноги всіх, хто виявився в Єрусалимі й у Веніаміна, і ті, хто жив у Єрусалимі, склали завіт у домі Господа, Бога їхніх батьків.
  • І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.
  • І Йосія усунув усі гидоти з усієї землі, яка належала синам Ізраїля, і зробив так, щоб усі, хто виявився в Єрусалимі та в Ізраїлі, служили Господу, своєму Богові, усі його дні. Він не звернув убік, слідуючи за Господом, Богом його батьків.

  • ← (2 Хронік 33) | (2 Хронік 35) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025