Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.
Тогда Соломон сказал: "Господь сказал, что Он будет жить в тёмном облаке.
А я збудува́в храм оселі Твоєї, і місце Твого́ пробува́ння навіки!“
Господи, я построил храм для Тебя. Это высокий храм, место, чтобы жить Тебе там вечно!"
І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
Соломон повернулся и благословил весь народ Израиля, стоявший перед ним.
А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:
Он сказал: "Благословен Господь, Бог Израиля! Господь сделал то, что обещал, когда говорил с моим отцом Давидом. Вот что говорил Господь Бог:
Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського кра́ю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Імени там. І не вибрав Я ніко́го, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.
"С тех пор, как Я вывел Мой народ из Египта, Я не выбрал город ни в одном колене Израиля, чтобы построить там храм Моему имени. Я не избрал человека, чтобы он правил Моим народом, народом Израиля.
Та вибрав Я Єрусали́м на пробува́ння Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.
Но теперь Я избрал Иерусалим местом для Моего имени, и Я избрал Давида, чтобы он правил Моим народом, Израилем".
І було на серці мого батька Давида збудува́ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
Мой отец Давид хотел построить храм имени Господа, Бога Израиля.
Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.
Но Господь сказал моему отцу: "Давид, это хорошо, что ты хочешь построить храм Моему имени.
Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із сте́гон твоїх, — він збудує цей храм для Ймення Мого!
Но не ты построишь этот храм. Твой собственный сын построит храм Моему имени".
І спо́внив Госпо́дь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
Теперь Господь сделал то, что Он говорил. Я — новый царь вместо моего отца Давида. Теперь я сижу на троне Израиля. Это то, что обещал Господь. И я построил храм имени Господа, Бога Израиля.
І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими сина́ми“.
Я поставил в храме ковчег завета, в котором хранится Соглашение, заключённое Господом с народом Израиля".
І став він перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої ру́ки.
Соломон встал у алтаря Господа перед всем народом Израиля, которой там собрался, и простёр руки.
А Соломон зробив був мідяне́ стоя́ло, і поставив його на сере́дину подві́р'я, — п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,
Соломон сделал бронзовый помост, длиной в пять локтей, шириной в пять локтей и высотой в три локтя, и поставил его посреди наружного двора. Он встал на помосте на колени перед всем собравшимся народом Израиля и, протянув руки к небу,
та й сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стереже́ш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
сказал: "Господи, Боже Израиля, нет бога, подобного Тебе, ни на небесах, ни на земле. Ты хранишь Свой завет любви и доброты. Ты хранишь Свой завет к слугам Твоим, если они живут правильно и всем сердцем подчиняются Тебе.
Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.
Ты выполнил Своё обещание моему отцу Давиду. Ты дал это обещание Своими устами. А сегодня Ты Своими руками исполнил это обещание.
А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, спо́вни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведе́ться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть доде́ржувати своїх доріг, щоб ходити в Зако́ні Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.
Теперь, Господи, Боже Израиля, сдержи своё обещание, которые Ты дал слуге Твоему Давиду. Ты говорил: "Человек из твоей семьи всегда будет сидеть передо Мной на престоле Израиля, но так будет, если только твои сыновья будут осторожны в том, что они делают. Они должны подчиняться Моему закону так, как подчинялся ты".
А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запе́внене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.
Теперь же, Господи, Боже Израиля, сделай так, чтобы Твоё обещание, данное слуге Твоему Давиду, сбылось.
Бо чи ж справді Бог сидить з люди́ною на землі? Ось небо та небо небе́с не обіймають Тебе, — що́ ж тоді храм цей, що я збудував?
Но мы знаем, что на самом деле Ты, о Боже, не будешь жить на земле с людьми. Небеса и вселенная не могут вместить Тебя! И мы знаем, что храм, который я построил Тебе, не может вместить Тебя!
І Ти зве́рнешся до молитви Свого раба та до його блага́ння, Господи, Боже мій, щоб почути по́клик та молитву, якою раб Твій мо́литься перед лицем Твоїм,
Но услышь молитву мою и мою мольбу о прощении. Господи, Боже мой, услышь мой зов к Тебе! Услышь молитву, с которой я, слуга Твой, обращаюсь к Тебе.
щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.
Я молю, чтобы Твои глаза были открыты и смотрели на этот храм день и ночь. Ты говорил, что здесь Ты поместишь Своё имя. Так услышь мою молитву, которой я буду молиться, глядя на это место.
І Ти бу́деш прислуха́тися до блага́нь Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробува́ння, із небе́с — і почуєш, і пробачиш.
Услышь мои молитвы и молитвы, которыми молится Твой народ Израиля, глядя на это место. Услышь с небес, где Ты обитаешь, наши молитвы и помилуй нас!
Якщо згрішить люди́на проти свого бли́жнього, і буде примушена прине́сти клятву, щоб присягнути, і клятва при́йде перед Твоїм же́ртівником у цьому храмі,
Может случиться, что один человек причинит зло другому человеку. Тогда обвиняемый должен будет поклясться Твоим именем. Когда он придёт, чтобы поклясться перед Твоим алтарём в храме,
то Ти почуєш із небе́с, і зробиш, і розсу́диш Своїх рабів, — обвинува́тиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його го́лову, й усправедли́виш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.
услышь его с небес и рассуди слуг Твоих. Накажи виновного и заставь его страдать так, как он заставил страдать других людей. Оправдай человека, который был прав и невинен.
А якщо Твій наро́д, Ізра́їль, бу́де вда́рений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони зве́рнуться, і бу́дуть хвалити Ім'я́ Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
Может случиться, что враг поразит Твой народ Израиля за то, что он согрешит против Тебя. И тогда, если народ Израиля вернётся к Тебе, исповедуется имени Твоему, помолится и будет просить Тебя в этом храме,
то Ти почуєш із небе́с, і про́стиш гріх народу Свого, Ізраїля, і ве́рнеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!
услышь с небес и прости грех народа Твоего Израиля. Верни их обратно в землю, которую Ты дал им и их предкам.
Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогріша́ться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть сла́вити Ім'я́ Твоє, — і з гріха́ свого наве́рнуться, бо Ти будеш їх впокоря́ти, —
Может случиться, что небо закроется и не будет дождя, если народ Израиля согрешит против Тебя. Но если народ Израиля, сожалея о своём грехе, будет молиться, глядя на это место, и исповедует имя Твоё, и перестанет грешить, ибо Ты причинишь им страдания,
то Ти почу́єш на небеса́х, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони пі́дуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму наро́дові на спа́дщину!
тогда услышь их с небес. Услышь и прости грехи слуг Твоих, народа Израиля. Укажи им тогда правильный путь, по которому они должны идти. И пошли дождь на Твою землю, на землю, которую Ты дал Своим людям.
Голод коли бу́де в Краю́, морови́ця коли буде, посу́ха, жовта́чка, сарана́, черва́ коли буде, коли його вороги гноби́тимуть його́ в Краї міст його, коли буде яка пора́за, яка хвороба, —
На земле может быть голод или страшные болезни, или ржа будет губить урожай, или плесень, или саранча, или враг нападёт на народ Израиля в их городах, или будет какая-то эпидемия в Израиле,
усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого́, Ізраїля, коли кожен буде знати пора́зу свою та горе своє, і простя́гне руки свої до цього храму,
и кто-нибудь из Твоего народа Израиля вознесёт молитву или прошение, — каждый человек знает своё горе и боль, — протянув руки к этому храму,
то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого́, — і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма́ його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце лю́дських синів,
услышь его с небес, где Ты обитаешь. Услышь и прости. Дай каждому человеку то, что он заслужил, потому что Ты знаешь, что у человека на сердце. Лишь Ты Один знаешь, что у человека на сердце.
щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батька́м нашим!
Тогда люди будут бояться и подчиняться Тебе, пока будут жить на земле, которую Ты дал нашим предкам.
Також і чужи́нця, який не з наро́ду Твого, Ізраїля, і він при́йде з далекого кра́ю ради Йме́ння Твого́ великого, і руки́ Твоєї Сильної та раме́на Твого ви́тягненого, і при́йде, і помо́литься в цьому храмі,
Услышь также человека, который не из Твоего народа Израиля, когда он приходит из далёкой страны, чтобы помолиться этому храму, ибо он слышал о Твоей великой славе и силе.
то Ти почуєш це з небе́с, місця постійного пробува́ння Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужи́нець, щоб усі наро́ди землі пізнали Ім'я́ Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізра́їль, і щоб пізнали вони, що Ім'я́ Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!
Услышь с небес, где Ты живёшь, и сделай то, о чём попросит Тебя чужеземец. Тогда все народы земли будут знать Твоё имя и уважать Тебя так, как уважает Тебя народ Израиля. И все народы земли будут знать, что этот храм, который я построил, называется Твоим именем.
Коли народ Твій ви́йде на війну на своїх ворогів, доро́гою, якою Ти пошле́ш їх, і помо́ляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
Когда Ты пошлёшь Свой народ сразиться с врагом, и они помолятся Тебе, повернувшись лицом к этому городу, который Ты избрал, и к храму, который я построил Твоему имени,
то почуєш Ти з небе́с їхню молитву та їхнє блага́ння, — і вчиниш їм суд!
услышь их молитву с небес, услышь их просьбу и помоги им.
Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,
Когда люди согрешат против Тебя, — ибо нет человека, который бы не согрешил, — и Ты разгневаешься на них и позволишь врагу поразить их, взять в плен и увести в далёкую или близкую землю,
і коли вони при́йдуть до розуму в краю́, куди взяті до неволі, і наве́рнуться, і бу́дуть блага́ти Тебе в краю́ своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,
и когда они потом одумаются и будут молиться Тебе, находясь в земле, куда были взяты в плен, и будут говорить: "Мы согрешили, мы творили зло и вели себя безнравственно",
і коли вони наве́рнуться до Те́бе всім своїм серцем і всією́ душею своєю в краю́ своєї неволі, куди їх понево́лили, і помоляться в напрямі до свого Кра́ю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого́,
и когда они обратятся к Тебе всем своим сердцем и душой в земле, куда были взяты в плен, и будут молиться, обратившись к своей земле, земле, которую Ты дал их предкам, к городу, который Ты избрал, и к храму, который я построил имени Твоему, —
то Ти почуєш із небе́с, із постійного місця пробува́ння Свого́, їхню молитву та їхні блага́ння, і вчи́ниш їм суд, і про́стиш Своє́му наро́дові, що вони згрішили Тобі!
тогда услышь их с небес, где Ты живёшь. Прими их молитвы и мольбы и помоги им, и прости Свой народ, который согрешил против Тебя.
Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наста́влені на слу́хання молитви цього місця!
А теперь, мой Бог, я прошу Тебя, открой очи Свои и уши и обрати внимание на молитвы, которые мы возносим с этого места.
А тепер, — Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочи́нок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасі́ння зодя́гнуться, а побо́жні Твої хай добром веселя́ться!
А теперь, Господи Боже, встань и явись в особое место Твоё, в ковчег завета, могущество Твоё указывающий. Пусть священники Твои в спасение облачены будут. Пусть Твои праведные последователи радуются этим благам.