Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А двадцятого й четвертого дня того місяця зібра́лися Ізраїлеві сини в по́сті та в вере́тищах, а на них — по́рох.
На двадцать четвёртый день того же месяца израильтяне собрались на пост. На них были одежды печали, а головы их были посыпаны пеплом.
А Ізраїлеве насіння відділи́лося від усіх чужи́нців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.
Эти люди, настоящие израильтяне, отделились от чужеземцев. Израильтяне стояли в храмеи исповедовались в своих грехах и в грехах своих предков.
І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Зако́ну Господа, Бога свого, а чверть сповіда́лися і вклонялися Господе́ві, Богові своєму.
Люди стояли там около трёх часов и читали книгу закона Господа, Бога своего. Затем ещё три часа они исповедовались в своих грехах и стояли на коленях, поклоняясь Господу, Богу своему.
І стали на леви́тському підви́щенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кли́кали сильним голосом до Господа, Бога свого.
Затем некоторые левиты стали на ступеньки: Иисус, Вания, Кадмиил, Шевания, Вунний, Шеревия, Вания и Хенани. Они взывали к Господу, Богу своему, громкими голосами.
І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: „Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого́, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я́ слави Твоєї, і нехай воно буде звели́чене над усяке благослове́ння та славу!
Затем снова говорили следующие левиты: Иисус, Кадмиил, Вания, Хашавния, Шеревия, Годия, Шевания и Петахия. Они сказали: "Встаньте и славьте Господа, Бога вашего!" Бог жил вечно! И вечно будет жить! Славное имя Твоё люди должны восхвалять! Пусть будет имя Твоё выше всякой похвалы и благословения!
Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небе́с, і все їхнє ві́йсько, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживля́єш їх усіх, а небесне ві́йсько Тобі вклоня́ється!
Ты — Бог! Господи, только Ты — Бог! Ты создал небо! Ты создал небеса и всё, что на них! Ты создал землю и всё, что на ней! Ты создал моря и всё, что в них! Ты дал всему жизнь! И ангелы небесные поклоняются Тебе!
Ти — то Господь, Бог, що вибрав Авра́ма, і вивів його́ з халдейського Уру, і дав йому ім'я́ Авраа́м.
Господи, Ты — Бог. Ты выбрал Аврама, Ты вывел его из Ура Халдейского, и Ты назвал его Авраамом.
І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти ви́конав слова́ Свої, бо Ти праведний!
Ты видел, что он был верным и преданным Тебе, и Ты заключил с ним соглашение. Ты обещал дать ему землю, которая принадлежала хананеям, хеттеям, аморреям, ферезеям, иевусеям, гергесеям. Ты обещал дать землю эту потомкам Авраама, и обещание Своё сдержал Ты, Потому что добр Ты!
І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.
Ты видел, как страдали в Египте предки наши. И у моря Красного слышал Ты их крик о помощи.
І дав Ти знаки́ та чу́да на фараоні та на всіх його раба́х, і на всім наро́ді краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо пово́дилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я́, як видно цього дня.
Ты показал чудеса фараону. Ты делал удивительные вещи с его приближёнными и с народом его. Ты знал, что египтяне считают, что они лучше, чем наши предки. Но Ты доказал, как Ты велик, и они помнят это до сих пор!
І море Ти розсі́к перед ними, і вони перейшли́ серед моря по суходо́лу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глиби́н, як камінь до бурхли́вої води.
Ты Красное море рассёк перед ними, и по сухой земле прошли они! Ты бросил в море наших врагов, и они утонули, как камень в воде.
І Ти прова́див їх стовпо́м хмари вдень, а стовпо́м огню́ вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.
Ты днём их в облаке высоком вёл, а ночью в огненном столпе. Ты тропу им освещал, куда идти указывал Ты им.
І Ти зійшов був на го́ру Сіна́й, і говорив з ними з небе́с, і дав їм справедливі права́ та правдиві зако́ни, устави та заповіді добрі.
Затем сошёл Ты на гору Синай. С небес Ты с ними говорил. Ты им хорошие законы дал. Ты справедливые заветы дал им. Ты дал им заповеди и верные уставы.
І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.
Ты им рассказал о Твоём особом дне отдыха — субботе. Через слугу Твоего, Моисея, Ты заповеди дал им, и законы, и уставы.
І хліб із небе́с дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спра́гу. І Ти сказав їм, щоб ішли посі́сти край, який Ти присягну́в дати їм.
Они голодали, и Ты дал еду им с небес. Они хотели пить, и Ты им дал воду из камня. И Ты сказал им: "Идите, возьмите эту землю". Использовал Ты мощь Свою, и землю Ты забрал для них!
Та вони й наші батьки́ були вперті, і робили твердо́ю свою шию, і не слухали Твоїх за́повідей.
Но эти люди, наши предки, возгордились, упрямыми стали. Указам Твоим подчиняться они отказались.
І відмовля́лися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердоши́ї, і настанови́ли собі го́лову, щоб вернутися до своєї неволі в непо́слуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласка́вий та милосе́рдний, довготерпели́вий та багатомилости́вий, — і Ти не покинув їх!
Они отказались слушать тебя. Они забыли чудеса, которые Ты с ними делал! В своём упрямстве, следуя за Мириам, они вернулись в рабство! Но Ты Бог, который прощает! Ты добр и полон милосердия. Ты терпелив и полон любви. И Ты не оставил их!
Хоч вони зробили були́ собі ли́того тельця́ та сказали: Оце бог твій, що ви́вів тебе з Єгипту, і робили великі обра́зи,
Ты не оставил их даже тогда, когда, сделав тельцов золотых, они сказали: "Вот Боги, которые вывели нас из Египта!"
та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, — стовп хмари не відходив від них удень, щоб ве́сти їх дорогою, а стовп огню́ вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.
Ты очень милостив: Ты в пустыне их не оставил, у них не отобрал Ты высокого облака днём. Ты продолжал вести их. И ночью огненный столп Ты у них не отобрал. Ты продолжал освещать их путь и показывал, куда идти.
І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і ма́нни Своєї не стри́мував від їхніх уст, і во́ду Ти їм давав на їхнє пра́гнення.
Ты дал им Свой добрый Дух, чтобы сделать мудрыми их. Ты им манну давал для еды, и воду давал, чтобы жажду их утолить.
І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недоста́тку ні в чо́му, — одежі їхні не де́рлися, а но́ги їхні не пу́хли.
Ты сорок лет заботился о них! У них было всё, в чём нуждались они в пустыне. Одежды их не изнашивались. И ноги у них не пухли и не болели.
І дав Ти їм царства та наро́ди, які призна́чив на по́діл, — і вони посіли край Сиго́на, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.
Господи, Ты дал им царства и народы. Ты дал им далёкие земли, где немного людей живёт. Они получили землю Сигона, царя Есевонского, и землю Ога, царя Васанского.
А їхніх синів Ти помно́жив, як зо́рі небесні, і ввів їх до кра́ю, що про нього казав Ти їхнім батька́м, щоб ішли посісти.
Ты сделал их потомков многочисленными, как звёзды в небесах. И Ты привёл их в землю, которую Ты обещал дать их предкам. Они вошли и взяли эту землю.
І ввійшли сини, і посіли той край, і Ти впокори́в перед ними ме́шканців того кра́ю ханаане́ян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та наро́ди того кра́ю, щоб чинити з ними за своєю волею.
Получив эту землю, они покорили хананеев, живших там, Ты им позволил покорить их! Всё, что они хотели, Ты позволил делать им с этими народами, людьми, царями!
І поздобува́ли вони міста́ укрі́плені, та землю ситу, і посі́ли доми, повні всякого добра́, повите́сувані в ске́лях водозбо́ри, виноградники, і оливки, і багато овоче́вих дере́в. І вони їли й наси́тилися, і постава́ли товсті́, і насоло́джувалися Твоїм великим добро́м.
Сильные города они захватили. Они получили плодородную землю. Они обрели дома, полные добра, и уже вырытые колодцы. Виноградники взяли они, сады оливковые и фруктовые деревья! Они ели, наедались и толстели, наслаждаясь всеми благами, которые Ты дал им, —
І стали вони неслухня́ні, і побунтува́лися проти Тебе, і кинули Зако́на Твого геть за свою спи́ну, і позабивали пророків Твоїх, що сві́дчили між ними, щоб навернути їх до Те́бе. І чинили вони великі обра́зи.
и против Тебя они восстали! Они отбросили Твои заветы! Они убили Твоих пророков. Пророки те людей предупреждали и возвратить к Тебе пытались их. Но наши предки с Тобою плохо поступали,
І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утиска́ли їх. А в ча́сі горя свого вони кли́кали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосе́рдям давав їм спаси́телів, і вони спасали їх з руки́ їхніх ворогів.
и Ты врагам позволил захватить их, и принесли враги им много бед. Когда беда пришла, то наши предки к Тебе за помощью взывали. И в небесах Ты их услышал. Ты очень милостив, — людей послал Ты, чтоб спасти их, и эти люди спасли их от врагов.
Та коли був їм мир, вони зно́ву чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у ру́ку їхніх ворогів, і ті панува́ли над ними. І вони зно́ву кли́кали до Тебе, а Ти з неба їх вислухо́вував, і спаса́в їх за милосе́рдям Своїм довгий час.
Затем, как только наши предки отдохнули, так снова стали делать то же зло! И Ты врагу позволил их разбить и наказать их. Они к Тебе за помощью воззвали. И в небесах Ты их услышал и помог им. Ты очень милостив! Случалось это очень много раз!
І сві́дчив Ти проти них, щоб наверну́ти їх до Зако́ну Твого, та вони чинили лихе́, і не слу́халися за́повідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, — які коли б люди́на чинила, то жила́ б ними, — і ставало раме́но їх неслухня́не, а шию свою робили твердо́ю, і не слухалися.
Ты их предупреждал. Ты говорил им возвратиться, но были слишком гордыми они. Указы Твои слушать отказались. Когда люди подчиняются Твоим законам, тогда они живут честно! Но наши предки нарушили Твои законы, — они упрямы были. Они от Тебя отвернулись, отказавшись слушать.
І зволіка́в Ти їм довгі ро́ки, і сві́дчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слу́хали того, і Ти дав їх у ру́ку народів цих країв.
Ты к нашим предкам проявлял великое терпенье. Ты много лет им позволял с Тобою плохо поступать. Твоим Ты Духом их предупреждал. Ты посылал пророков, чтобы их предостеречь. Но наши предки не слушались, и Ты отдал их чужеземным народам.
І через велике Своє милосердя Ти не ви́губив і не покинув їх, бо Ти Бог ласка́вий та милосе́рдний!
Но Ты такой добрый! Ты полностью не уничтожил их, Ты не оставил их. Ты добрый и милостивый Бог!
А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшни́й, що бережеш заповіта та милість, — нехай не буде мало́ю перед лицем Твоїм уся та му́ка, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій наро́д від днів асирійських царів аж до цього дня!
Боже наш, ты — великий Бог, страшный и сильный воин! Ты добр и милостив! Ты хранишь Свой завет! У нас много бед, и беды наши важны для Тебя! Несчастья постигли всех наших людей, и наших царей, и вождей, и священников наших, и наших пророков. Эти несчастья случались со времён царя Ассирийского и до сих пор!
А ти справедливий у всьо́му, що прихо́дить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедли́ві.
Но, Боже, Ты был прав — во всём, что с нами случилось, Ты был прав. А мы были не правы.
А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки́ не вико́нували Зако́на Твого, і не слухалися за́повідей Твоїх та свідо́цтв Твоїх, що Ти сві́дчив проти них.
Наши цари, вожди, священники и предки не подчинялись Твоему закону. Они не слушались Твоих указов, и на Твои предупреждения внимания не обращали.
І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в то́му просто́рому та си́тому кра́ї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відверну́лися від своїх злих чинів.
Наши предки Тебе не служили и зло они творить не прекращали даже тогда, когда жили в царстве своём. Они наслаждались всеми прекрасными вещами, которые Ты им дал. Они наслаждались богатой землёй, и было у них много места, но дел неправедных своих они не прекращали.
Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його́ нашим батькам, щоб їсти плід його та добро́ його, — ось ми раби в ньому!
И вот теперь рабы мы. Рабы мы в этой земле. В земле, которую Ты предкам нашим дал, чтобы они её плодами наслаждались, и всем добром, что здесь произрастает.
І він мно́жить свій урожа́й для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тіла́ми та над нашою худобою за своїм уподо́банням, і ми в великому у́тискові!“
Урожай в этой земле большой. Но мы грешили, и этот урожай принадлежит царям, которых Ты поставил над нами. В их власти мы и скот наш. Они делают всё, что хотят, и мы в большой беде.