Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!
«Життя моє мені набридло!
Дам волю смуткові моєму,
і говоритиму в гіркоті душі моєї.
Дам волю смуткові моєму,
і говоритиму в гіркоті душі моєї.
Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?
Я скажу Богові: Не засуджуй мене!
Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?
Чи це для тебе добре мене гнітити,
твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?
Невже в тебе тілесні очі?
Невже ти бачиш, як людина бачить?
Невже ти бачиш, як людина бачить?
Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,
Чи дні твої подібні до днів людських,
роки твої, немов дні смертних,
роки твої, немов дні смертних,
що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій,
що ти шукаєш у мене провини,! розвідуєшся, чи є гріх у мені,
хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?
хоча й знаєш, що я не провинився,
що нікому спастися з руки твоєї?
що нікому спастися з руки твоєї?
Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.
Руки твої мене склали й сотворили,
і ти ж мене всього руйнуєш?
і ти ж мене всього руйнуєш?
Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.
Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину;
і хочеш знову в порох мене повернути.
і хочеш знову в порох мене повернути.
Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?
Чи ж ти не вилив мене молоком,
не згустив мене сиром?
не згустив мене сиром?
Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
Ти одяг мене шкірою й тілом,
з костей і жил зіткав єси мене.
з костей і жил зіткав єси мене.
Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
Ти дав мені життя і милість,
і твоя опіка зберегла мій дух.
і твоя опіка зберегла мій дух.
А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:
Та ось що скрив ти в твоїм серці,
я знаю, що воно оце на думці в тебе:
я знаю, що воно оце на думці в тебе:
якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.
якщо грішу, — за мною назирати
й гріха мені не відпускати.
й гріха мені не відпускати.
Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!
Горе мені, як завиню!
Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти,
я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти,
я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:
Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною
і знов показуєш на мені твою велич.
і знов показуєш на мені твою велич.
поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.
Виводиш нових свідків проти мене,
і збільшуєш твій гнів на мене:
дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
і збільшуєш твій гнів на мене:
дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,
Навіщо вивів мене з лона?
Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.
Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.
як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.
Я був би, наче б мене й не було ніколи;
мене перенесли б з утроби в домовину.
мене перенесли б з утроби в домовину.
Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,
Днів життя мого так мало!
Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,
поки піду й не повернуся,
в країну темряви й смертельної тіні,
в країну темряви й смертельної тіні,