Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

1

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

2

„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

2

«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,

3

Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

3

сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?

4

Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

4

Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.

5

бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

5

Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,

6

Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

6

тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.

7

Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

7

Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?

8

Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

8

Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?

9

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

9

Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?

10

Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

10

Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.

11

Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

11

Хіба для тебе мала річ — Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?

12

Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

12

Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,

13

що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

13

коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?

14

Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

14

Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?

15

Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

15

Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,

16

що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

16

оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.

17

Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

17

Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,

18

про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

18

що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.

19

їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

19

Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.

20

Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

20

Поки віку у злого — себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ

21

Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

21

жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.

22

Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

22

Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.

23

Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

23

Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.

24

Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

24

День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.

25

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

25

Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.

26

проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

26

З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.

27

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

27

Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.

28

і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

28

Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.

29

Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

29

Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.

30

Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

30

Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.

31

Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

31

Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то — марнота.

32

вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

32

Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.

33

Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

33

Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.

34

бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

34

Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.

35

він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.

35

Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».

Паралельне читання

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Йова 15

Йова 15