Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона,
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Хай оскаржують тебе твої уста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе.
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо?
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
І старець, і древній між нами віком старший від твого батька!
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито.
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі,
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки,
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним?
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій!
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив,
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному,
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
страх же його — в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча,
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає,
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита,
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь,
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Бо свідчення безбожного — смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі.