Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
То знайте, що се Бог поверг мене 'д землї й обвів кругом мене сїть свою.
Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
Про вічні часи на каменї видовбати!
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
Я знаю** — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!