Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
«Срібло має жилу початкову,
золото — також місце, де його очищують.
золото — також місце, де його очищують.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Залізо з землі добувають,
розтоплений камінь стає міддю.
розтоплений камінь стає міддю.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Людина кладе край пітьмі,
розшукує до крайньої межі
— каміння темне, чорне.
розшукує до крайньої межі
— каміння темне, чорне.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Люди з світлом пробивають копальню,
де стопи не залишили пам'яті,
— зависають на далекому відлюдді.
де стопи не залишили пам'яті,
— зависають на далекому відлюдді.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Земля, що з неї хліб родиться,
під сподом, мов вогнем, розрита: —
під сподом, мов вогнем, розрита: —
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Стежки туди не знає хижа птиця,
і око яструба її не бачить.
і око яструба її не бачить.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Її не топчуть звірі дикі,
лев по ній не проходить!
лев по ній не проходить!
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Людина на кремінь кладе свою руку,
перевертає шкереберть гори.
перевертає шкереберть гори.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
У скелях прорубує рови,
усе дорогоцінне бачить його око.
усе дорогоцінне бачить його око.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Досліджує джерела рік,
виносить сховане на світло.
виносить сховане на світло.
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
А мудрість звідкіля береться?
Де розумові місце?
Де розумові місце?
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Ніяка людина її путі не знає,
і не знайти її в землі живих.
і не знайти її в землі живих.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Безодня каже: Вона не в мені!
Та й море мовить: Не у мене!
Та й море мовить: Не у мене!
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Її й за щире золото не придбати,
ані сріблом її не можна оцінити.
ані сріблом її не можна оцінити.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Її не можна оцінити золотом офірським,
ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.
ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею;
її не виміняти за щирозлотний посуд.
її не виміняти за щирозлотний посуд.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
А про коралі та кришталь і згадувати нічого!
Здобувати мудрість важче, ніж перли.
Здобувати мудрість важче, ніж перли.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Їй не рівня топаз етіопський,
ні щирим золотом її не оцінити!
ні щирим золотом її не оцінити!
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Вона від зору всього живого скрита,
і схована від птиць небесних.
і схована від птиць небесних.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Погибель і смерть кажуть:
До наших вух дійшла про неї чутка, —
До наших вух дійшла про неї чутка, —
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
але лиш Бог до неї знає стежку,
він знає її місце.
він знає її місце.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Бо він аж на край світу бачить,
на все, що є під небом, поглядає.
на все, що є під небом, поглядає.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Коли він призначав вагу вітрові
і давав міру водам,
і давав міру водам,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
коли встановлював закон дощеві,
дорогу гуркотові грому, —
дорогу гуркотові грому, —
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
тоді її угледів, облічив,
усталив її, добре її розслідивши.
усталив її, добре її розслідивши.