Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
English Standard Version
По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.
Job Laments His Birth
After this Job opened his mouth and cursed the day of his birth.
After this Job opened his mouth and cursed the day of his birth.
„Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“
“Let the day perish on which I was born,
and the night that said,
‘A man is conceived.’
and the night that said,
‘A man is conceived.’
Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..
Let that day be darkness!
May God above not seek it,
nor light shine upon it.
May God above not seek it,
nor light shine upon it.
Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!
Let gloom and deep darkness claim it.
Let clouds dwell upon it;
let the blackness of the day terrify it.
Let clouds dwell upon it;
let the blackness of the day terrify it.
Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!
That night — let thick darkness seize it!
Let it not rejoice among the days of the year;
let it not come into the number of the months.
Let it not rejoice among the days of the year;
let it not come into the number of the months.
Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!
Behold, let that night be barren;
let no joyful cry enter it.
let no joyful cry enter it.
Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!
Let those curse it who curse the day,
who are ready to rouse up Leviathan.
who are ready to rouse up Leviathan.
Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —
Let the stars of its dawn be dark;
let it hope for light, but have none,
nor see the eyelids of the morning,
let it hope for light, but have none,
nor see the eyelids of the morning,
бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!
because it did not shut the doors of my mother’s womb,
nor hide trouble from my eyes.
nor hide trouble from my eyes.
Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?
“Why did I not die at birth,
come out from the womb and expire?
come out from the womb and expire?
Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?
Why did the knees receive me?
Or why the breasts, that I should nurse?
Or why the breasts, that I should nurse?
Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок
For then I would have lain down and been quiet;
I would have slept; then I would have been at rest,
I would have slept; then I would have been at rest,
з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,
with kings and counselors of the earth
who rebuilt ruins for themselves,
who rebuilt ruins for themselves,
або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!
or with princes who had gold,
who filled their houses with silver.
who filled their houses with silver.
Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?
Or why was I not as a hidden stillborn child,
as infants who never see the light?
as infants who never see the light?
Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,
There the wicked cease from troubling,
and there the weary are at rest.
and there the weary are at rest.
разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!
There the prisoners are at ease together;
they hear not the voice of the taskmaster.
they hear not the voice of the taskmaster.
Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...
The small and the great are there,
and the slave is free from his master.
and the slave is free from his master.
І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,
“Why is light given to him who is in misery,
and life to the bitter in soul,
and life to the bitter in soul,
що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,
who long for death, but it comes not,
and dig for it more than for hidden treasures,
and dig for it more than for hidden treasures,
тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,
who rejoice exceedingly
and are glad when they find the grave?
and are glad when they find the grave?
мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?
Why is light given to a man whose way is hidden,
whom God has hedged in?
whom God has hedged in?
Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,
бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.
For the thing that I fear comes upon me,
and what I dread befalls me.
and what I dread befalls me.