Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
И тогда три друга Иова перестали ему отвечать, потому что Иов был уверен в своей невиновности.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
Но был молодой Елиуй, сын Варакеля, потомка по имени Вуз. Елиуй был из семьи Рама, он рассердился на Иова за то, что тот считал себя справедливей Бога.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
Елиуй рассердился и на троих друзей Иова за то, что никто из них не смог ответить на вопросы Иова, не могли доказать, что Иов был не прав.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
Елиуй был моложе всех и поэтому ждал, когда выскажутся все старшие и когда он сможет говорить.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
И когда он увидел, что три друга Иова ничего не могут добавить, он опять рассердился.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
Так что в спор вступил Елиуй. Он сказал: "Я молод годами, вы старше меня, робел я, боялся сказать своё слово.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
Я думал — возраст должен говорить и должен мудрости учить старейший.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
Но Божий Дух сообщает людям мудрость, Его дыхание вселяет разум в нас.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
Не только старые мудры, не только они способны правду разуметь.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
И потому я говорю — послушайте меня, и я скажу вам то, что я считаю нужным.
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
Я ждал, пока вы говорили, слушал, как вы Иову отвечали, ждал, пока вы нужные слова искали.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
Я осторожно слушал ваши речи, но ни один из вас не доказал неправоту Иова и не ответил доводам его.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
Никто из вас сказать не может, что мудрость он нашёл, Бог должен отвечать Иову, доводы — не люди.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
Ко мне Иов не обращал свои слова, и вашими речами не буду я Иову отвечать.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
Иов, они нить рассуждений потеряли, им больше нечего тебе ответить.
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
Я ждал, пока они тебе ответят, но они спорить перестали и молчат.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
Теперь я дам тебе ответ, скажу всё, что я думаю об этом.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
Я полон слов, они меня, возможно, могут разорвать.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
Я словно фляга нового вина, которую ещё не открывали, или меха, готовые порваться.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
Я буду говорить, и будет легче мне: я должен отвечать.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
К Иову должен относиться я, как и к любому человеку, и льстить ему не буду я.