Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

1

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:

2

„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

2

«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?

3

Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

3

Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!

4

Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

4

Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.

5

Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

5

Хто визначив їй міру, — може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?

6

У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

6

На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь

7

коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

7

під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих?

8

І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

8

Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?

9

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

9

Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього — густу мряку?

10

і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

10

Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота

11

і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

11

й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!

12

Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

12

Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,

13

щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

13

щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?

14

Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

14

Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.

15

І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

15

І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.

16

Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

16

Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні?

17

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

17

Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?

18

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

18

Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш!

19

Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

19

Де та дорога — до світла оселі,
і темрява, — де її місце,

20

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

20

щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?

21

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

21

Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.

22

Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

22

Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду,

23

які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

23

що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?

24

Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

24

Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?

25

Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

25

Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,

26

щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

26

щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?

27

щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

27

Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?

28

Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

28

Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі?

29

Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

29

З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, — хто його породжує?

30

Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

30

Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає.

31

Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

31

Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?

32

Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

32

Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?

33

Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

33

Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?

34

Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

34

Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?

35

Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

35

Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!

36

Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

36

Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?

37

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

37

Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?

38

коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

38

Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?

39

Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

39

Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,

40

як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

40

коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?

41

Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

41

Хто воронові харч готує,
як його діти пищать до Бога,
блукаючи без поживи?»

Паралельне читання

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Йова 38

Йова 38