Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Огієнка
Переклад Біблії Куліша та Пулюя
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;