Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
„Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!
О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —
О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!
Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?
Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?
Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?
Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.
До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,
Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.
Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.
Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.
Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.
Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!
Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,
Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“
І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.
Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?
Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,
Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!
Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.
Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!
Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!