Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!
Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Хто розкаже про величні Господні діла, хто розголосить про Нього всю хвалу?
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Блаженні ті, які дотримуються права і поступають праведно повсякчас!
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Згадай нас, Господи, коли милуватимеш Свій народ, і нас відвідай спасінням Своїм,
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
щоб ми бачили добробут Твоїх обранців, раділи щастям Твого народу, хвалилися Твоєю спадщиною.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Ми згрішили з нашими батьками: чинили беззаконня, творили неправду.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Наші батьки в Єгипті не збагнули Твоїх чудес, не запам’ятали численних виявів Твого милосердя, завдали прикрощів на підході до Червоного моря.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Та Він їх спас задля Свого Імені, — щоб вони пізнали Його силу.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Він погрозив Червоному морю, — і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче крізь пустелю;
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—
спас Він їх з руки ненависників, визволив їх з руки ворога.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Вода покрила тих, які пригноблювали їх: жодного з них не залишилося.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Тож повірили Його словам і заспівали Йому хвалу.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Та швидко забули Його діла, не виконали Його настанов.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
І виявили свою жадобу в пустелі, випробовували Бога в безводній землі.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
І Він задовольнив їм їхнє бажання — послав насичення їхнім душам.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
У таборі вони викликали гнів Мойсея та Аарона — Господнього святого.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
І розступилася земля — поглинула Датана й покрила зборище Авірона.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
В їхньому зібранні спалахнув вогонь, — полум’я попалило грішників.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
І зробили теля на Хориві, і поклонилися вилитому ідолові.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Проміняли свою славу на подобу теляти, що їсть траву.
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Забули Бога, Який їх спас, Який зробив велике в Єгипті,
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
дивовижне — в землі Хама, страшне — на Червоному морі.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
І сказав Він, що їх вигубить… коли б не Мойсей, Його обранець, який став перед Ним під час побиття, щоб відвернути Його гнів, аби Він їх повністю не знищив.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Та погордували бажаною землею, не повірили Його слову.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Тож нарікали у своїх поселеннях, не послухалися Господнього голосу.
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
І Він на них підняв Свою руку, щоби повалити їх у пустелі, —
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
повалити їхнє потомство серед народів і розсіяти їх по країнах.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
І віддалися Веелфеґорові, — їли жертви для неживих.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
І прогнівили Його своїми вчинками, серед них поширилася пошесть.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Та піднявся Фінеес, учинив примирення, — і спинилася пошесть.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Йому зараховано це як праведність із роду в рід, навіки.
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Вони викликали Його гнів біля Води нарікання. І Мойсей через них постраждав,
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
бо допекли його духові, і він сказав зайве своїми вустами.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Вони не вигубили народів, про яких говорив їм Господь,
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
а змішалися з народами і перейняли їхні вчинки.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
І служили їхнім ідолам, які стали для них спокусою.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Своїх синів і своїх дочок вони принесли в жертву демонам, —
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
проливали невинну кров, кров своїх синів і дочок, яких приносили в жертву божищам Ханаана; земля була осквернена кров’ю,
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
опоганена їхніми ділами, — вони облудними були у своїх діяннях.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Тож Господь запалав гнівом на Свій народ, відчув огиду до Свого спадку
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
і передав їх у руки народів: над ними запанували ті, хто їх ненавидів.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Їхні вороги гнобили їх, і вони впокорилися під їхню руку.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Він часто визволяв їх, та вони завдавали прикрощів Йому своїми бажаннями — і зазнали приниження через свої беззаконня.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Та, як їх гнобили, Він зглянувся над ними, коли почув їхні благання.
і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
І Він згадав Свій завіт, і розкаявся через Своє безмежне милосердя, —
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
розбудив милосердя в усіх тих, хто їх тримав у полоні.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми прославляли Твоє святе Ім’я, хвалилися Твоєю похвалою.