Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.
На закінчення. Про тих, які будуть змінені. Псалом Давида.
Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!
Спаси мене, Боже, бо води досягли вже моєї душі.
Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!
Я загруз у глибокому болоті — нема на чому стати. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна буря налетіла на мене.
Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!
Я втомився від крику, мій голос охрип, у моїх очах потемніло, а я все надіявся на мого Бога.
Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
Тих, які невідомо за що ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Набралися сили мої вороги, які безпідставно мене переслідують. Тоді я платив за те, чого не брав.
Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!
Боже, Ти знаєш мою безумність, мої провини не приховані від Тебе.
Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
Хай через мене не будуть засоромлені ті, які з нетерпінням очікують Тебе, Господи, Господи сил! Хай через мене не вкриються ганьбою ті, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїля!
бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!
Адже за Тебе я переніс зневагу, соромом покрилося моє обличчя.
Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,
Чужим я став для моїх братів, — чужинцем для синів моєї матері.
бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,
Адже ревність до Твого дому з’їдає мене, на мене впали зневаги тих, які Тебе зневажають.
і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.
Упокорив я свою душу постом, — та й це поставили мені в докір.
За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:
Вдягаю мішковину замість одягу, — я став притчею для них.
про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.
На мене наговорювали ті, які сидять при брамі, і ті, котрі п’ють вино, співали про мене.
А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,
Але я зі своєю молитвою — до Тебе, Господи. Це слушний час, Боже! У великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене.
визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!
Спаси мене з трясовини, щоб я не загруз, аби визволитися мені від тих, які ненавидять мене, — від глибоких вод.
Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
Хай не накриє мене буря водою, не поглине мене глибінь, і хай не стулить наді мною своєї пащі безодня.
Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
Вислухай мене, Господи, бо Твоє милосердя добре. У багатстві Своїх щедрот зглянься наді мною.
і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
Не відверни Свого обличчя від Свого слуги, бо я в журбі; невідкладно вислухай мене.
наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
Зверни увагу на мою душу й визволи її; з огляду на моїх ворогів, врятуй мене.
Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, які завдають мені болю.
Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!
Душа моя розраховувала на зневагу та страждання, тож я з нетерпінням чекав співчутливого, та не було, шукав утішителя — і не знайшов.
І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
Дали мені в їжу жовч, і в моїй спразі мене напоїли оцтом.
Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,
Нехай їхня їжа, що перед ними, стане для них пасткою, відплатою і спокусою.
бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
Хай їм в очах потемніє, щоб не бачили, а їхню спину назавжди зігни.
Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
Вилий на них Свій гнів, нехай їх охопить обурення Твого гніву.
Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
Нехай стане їхнє житло пусткою, і в їхніх оселях хай не буде мешканця,
Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
бо вони переслідували того, кого Ти уразив, і біль моїх ран побільшили.
Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Додай беззаконня до їхнього беззаконня, — хай не ввійдуть у Твою праведність.
нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!
Хай будуть викреслені з книги живих, хай не будуть записані разом з праведними.
А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
Я — нещасний і страждаю, та спасіння Твого обличчя, Боже, мені допомогло.
і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!
Прославлятиму Ім’я Боже піснею, звеличуватиму Його похвалою.
І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
І це буде угодне Богові більше, ніж молоде теля, в якого підростають роги й копита.
Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
Нехай убогі побачать і зрадіють. Шукайте Бога — і житиме ваша душа,
бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!
бо Господь почув нужденних і не погордив в’язнями Своїми.
Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,
Хай величають Його небеса, земля, море і все, що живе в них.
бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,
Адже Бог врятує Сіон, і міста Юди будуть відбудовані; там оселяться й отримають їх у спадок.