Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Псалмів 71) | (Псалмів 73) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!
  • Псалом Асафа. Який добрий Бог до Ізраїля, до тих, які щирі серцем!
  • А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
  • А в мене ледь не похитнулися ноги, мало не послизнулися мої стопи.
  • бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
  • Адже я заздрив беззаконним, коли бачив мирне життя грішників,
  • бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
  • бо нема вороття в їхній смерті, ні підтримки в їхньому стражданні.
  • на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
  • Серед людей, які важко працюють, їх нема, і їх не битимуть, як простолюд.
  • Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
  • Тому їх опанувала гордість, вони вбрані — нарядилися в беззаконня і свою безбожність.
  • вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
  • Їхнє беззаконня виступить, наче з жиру, вони попрямували за нахилами свого серця.
  • сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
  • Вони подумали і заговорили лукаво, — пишномовно говорили неправду.
  • свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
  • Проти неба підняли свої уста, а їхній язик пройшовся по землі.
  • Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
  • Тому й народ мій повертає сюди, і благодатні дні прийдуть до них.
  • та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
  • Вони говорили: Як дізнався Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
  • як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
  • Ось такі грішники й процвітають. Навіки заволоділи багатством.
  • Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
  • Тож я сказав: Невже даремно я заховував у праведності своє серце і вмивав у невинності руки свої,
  • і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
  • і зазнавав побоїв увесь день і особистих докорів вранці?
  • Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
  • Якби я казав: Говоритиму так само, — ось був би я віроломним перед родом Твоїх синів.
  • І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
  • Я розмірковував, як би зрозуміти це, — та воно виявилося важким для мене,
  • аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
  • аж поки я не ввійшов у Божу святиню і не усвідомив, яким буде їхній кінець.
  • направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
  • Однак, Ти за підступність віддав їм [злом], і скинув їх, коли вони піднеслися.
  • Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
  • Як раптово прийшло на них спустошення! Зникли, загинули через своє беззаконня.
  • Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
  • Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті.
  • Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
  • Адже моє серце запалало, і нутро моє осунулося.
  • а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
  • Я, нікчемний, не розумів, став перед Тобою, як тварина.
  • Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
  • Та я постійно з Тобою, Ти взяв мене за праву руку,
  • Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
  • провадив мене Своєю порадою і прийняв мене зі славою.
  • Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
  • Бо чим я володію на небі й чого, крім Тебе, я бажав на землі?
  • Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
  • Моє серце і моє тіло виснажені, Боже мого серця; Боже, Ти моя частка навіки.
  • бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
  • Ось загинуть ті, які віддаляються від Тебе; Ти повністю вигубив кожного, хто покинув Тебе.
  • А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
  • Мені ж любо пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі хвали Твої при брамах дочки Сіону.

  • ← (Псалмів 71) | (Псалмів 73) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025