Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?
Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.