Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Вихід 15) | (Вихід 17) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.
  • Народ Израиля тронулся в путь из Елима и на пятнадцатый день второго месяца после ухода из Египта пришел в пустыню Син, что между Елимом и Синаем.
  • І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
  • В пустыне народ стал роптать на Моисея и Аарона.
  • І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.
  • Израильтяне говорили им:
    — Лучше бы нам было умереть в Египте от руки Господа! Там мы сидели у котлов с мясом и ели хлеб досыта. А вы вывели нас в пустыню, чтобы весь народ уморить голодом.
  • І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.
  • Господь сказал Моисею:
    — Я осыплю вас хлебом с неба. Пусть народ выходит каждый день и собирает, сколько нужно на день. Так Я испытаю их, будут ли они следовать Моим наставлениям.
  • А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.
  • На шестой день пусть они соберут вдвое больше, чем в прочие дни, и заготовят это впрок.
  • І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.
  • Моисей и Аарон сказали израильтянам:
    — Вечером вы узнаете, что из Египта вас вывел Господь,
  • А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“
  • а утром увидите славу Господа, потому что Он услышал ваш ропот на Него. Кто мы такие, чтобы вам роптать на нас?
  • І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“
  • Еще Моисей сказал:
    — Вот как вы узнаете, что это был Господь: этим вечером Он накормит вас мясом, а утром даст вам вдоволь хлеба. Он услышал ваш ропот на Него. Кто мы такие? Вы ропщете не на нас, а на Господа.
  • І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“
  • Моисей сказал Аарону:
    — Скажи обществу израильскому: «Предстаньте пред Господом, потому что Он услышал ваш ропот».
  • І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!
  • Когда Аарон говорил с народом израильским, они повернулись к пустыне и увидели, как слава Господа явилась в облаке.
  • І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
  • Господь сказал Моисею:
  • „Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“
  • — Я услышал ропот израильтян. Скажи им: «К сумеркам вы будете есть мясо, а утром наедитесь хлеба. Тогда вы узнаете, что Я — Господь, ваш Бог».
  • І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.
  • В тот же вечер налетели перепела и накрыли лагерь, а утром вокруг лагеря легла роса.
  • І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.
  • Когда роса сошла, на поверхности пустыни показались тонкие хлопья, похожие на иней.
  • І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
  • Увидев их, израильтяне говорили друг другу:
    — Что это?
    Они не знали, что это такое. Моисей сказал им:
    — Это хлеб, который Господь дал вам в пищу.
  • Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.
  • Господь повелел: «Пусть каждый собирает, сколько ему нужно. Берите по омеру36 на каждого члена семьи».
  • I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
  • Израильтяне сделали так, как им сказали. Одни собрали больше, другие — меньше.
  • І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!
  • Но когда они измерили омером, то у того, кто собрал много, не было излишка, и у того, кто собрал мало, не было недостатка. Каждый собрал столько, сколько ему было нужно.
  • І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“
  • Моисей сказал им:
    — Пусть никто ничего не оставляет до утра.
  • Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
  • Но некоторые не послушали Моисея и оставили часть до утра. В пище завелись черви, и она стала зловонной. Моисей разгневался на них.
  • І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
  • Утром каждый собирал, сколько ему было нужно, а когда пригревало солнце, оно таяло.
  • І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
  • На шестой день они собрали в два раза больше — по два омера37 на человека — и вожди народа пришли и доложили об этом Моисею.
  • А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.
  • Он сказал им:
    — Господь повелел: «Завтра — день покоя, святая суббота Господа. Испеките сейчас то, что хотите испечь, и сварите то, что хотите сварить. То, что останется, нужно отложить и сохранить до утра».
  • І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.
  • Они сохранили это до утра, как повелел Моисей, и оно не начало портиться, и черви в нем не завелись.
  • І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.
  • — Ешьте это сегодня, — сказал Моисей, — потому что сегодня суббота Господня. Сегодня вы ничего не найдете на земле.
  • Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того“.
  • Вы будете собирать хлопья шесть дней, но на седьмой день, в субботу, ничего не будет.
  • І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.
  • Некоторые из народа вышли собирать в седьмой день, но ничего не нашли.
  • І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
  • Господь сказал Моисею:
    — Сколько еще вы будете нарушать Мои повеления и наставления?
  • Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“
  • Запомните: Господь дал вам субботу, и поэтому в шестой день дает вам хлеб на два дня. Пусть в седьмой день каждый остается там, где он есть. Пусть никто не выходит из дома.
  • І сьомого дня наро́д відпочивав.
  • И в седьмой день народ пребывал в покое.
  • І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
  • Народ Израиля назвал эту пищу манной.38 Она была белой, как кориандровое семя, а на вкус — как медовое печенье.
  • І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.
  • Моисей сказал:
    — Так повелел Господь: «Возьмите омер манны и храните для грядущих поколений, чтобы они могли видеть хлеб, которым Я кормил вас в пустыне, когда вывел из Египта».
  • І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.
  • Моисей сказал Аарону:
    — Возьми кувшин и наполни его омером манны. Поставь его перед Господом, чтобы сохранить для грядущих поколений.
  • І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
  • Как Господь повелел Моисею, Аарон поставил кувшин с манной перед ковчегом свидетельства, чтобы хранить.
  • А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.
  • Израильтяне ели манну сорок лет, пока не пришли в заселенную землю. Они ели манну, пока не достигли рубежей Ханаана.
  • А го́мер — він десята частина ефи.
  • (Мера омер составляет одну десятую часть ефы39).

  • ← (Вихід 15) | (Вихід 17) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025