Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.
Потом они ушли из Елима и на пятнадцатый день второго месяца с того времени, как вышли из Египта, пришли в пустыню Син, между Елимом и Синаем.
І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
В пустыне они стали снова роптать на Моисея и Аарона.
І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.
"Лучше было бы, если бы Господь просто убил нас в земле Египетской, — говорили они. — Там, по крайней мере, у нас было вдоволь еды, столько, сколько нам было нужно. Теперь же ты привёл нас в эту пустыню, и мы тут все умрём с голоду".
І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.
Тогда Господь сказал Моисею: "Я сделаю так, что с неба вам станет падать хлеб, чтобы вам было, что есть. Пусть люди каждый день выходят и собирают сколько нужно на день. Я сделаю это, чтобы посмотреть, будут ли они поступать, как Я им велел.
А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.
Пусть люди каждый день собирают еды только на один день. В пятницу же, приготовляя еду, они увидят, что её хватит на два дня".
І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.
Моисей и Аарон сказали израильскому народу: "Сегодня вы увидите, как силён Господь, узнаете, что Он — Тот, Кто вывел вас из Египта.
А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“
Вы роптали против Господа, и Он услышал вас, и потому завтра утром вы увидите славу Господнюю. Вы беспрестанно роптали против нас, так может теперь нам будет покой".
І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“
И ещё сказал Моисей: "Вы роптали, и Господь услышал ваш ропот, поэтому сегодня ночью Господь даст вам мясо, а утром вы получите столько хлеба, сколько вам нужно. Вы роптали против меня и Аарона, так может теперь нам будет покой. Помните, что ропот ваш не на нас, а на Господа".
І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“
И сказал Моисей Аарону: "Поговори со всем народом Израиля и скажи им: "Предстаньте перед Господом, ибо Он услышал ваш ропот"".
І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!
Весь народ Израилев собрался в одном месте, и Аарон говорил с народом, и когда он говорил, все повернулись и посмотрели на пустыню, и увидели славу Господнюю, явившуюся им в облаке.
„Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“
"Я слышал ропот израильского народа, так скажи им: "Сегодня вечером будете есть мясо, а утром будете есть хлеб, сколько захотите, и тогда вы узнаете, что можете довериться Господу, Богу вашему"".
І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.
В тот вечер налетели на стан перепела, а к утру землю вокруг стана покрыла роса.
І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.
Когда же роса поднялась, под ней на земле осталось нечто подобное тонким хлопьям инея.
І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
Увидев это, израильтяне стали спрашивать друг друга: "Что это такое?, ибо они не знали, что это было. Тогда Моисей сказал им: "Это — хлеб, который вам посылает Господь.
Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.
Господь говорит, что каждый должен набрать столько, сколько ему нужно; каждый из вас должен набрать по корзине на каждого человека в семье".
I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
Народ Израиля так и сделал — каждый набрал себе хлеба, одни больше, другие меньше.
І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!
Люди накормили всех, кто был у них в семье, и когда мерили, то всегда хватало на всех, лишнего же никогда не оставалось. Каждый набирал ровно столько, сколько нужно было ему и его семейству.
І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“
"Не оставляйте ничего до утра", — сказал им Моисей.
Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
Но люди не послушали его; некоторые оставили еду на следующий день, в ней завелись черви, и она стала смердеть. И рассердился на них Моисей.
І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
Каждое утро люди набирали хлеба, каждый столько, сколько мог съесть; к полудню же еда таяла.
І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
В пятницу люди набрали еды вдвое больше, по две корзины на каждого; и предводители народа пришли и рассказали об этом Моисею.
А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.
Он сказал им: "Так было угодно Богу, это случилось потому, что завтра суббота, особый день отдыха в честь Господа. Сегодня приготовьте столько еды, сколько надо, а то, что останется, сберегите до утра".
І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.
И люди сберегли всё, что осталось, до следующего дня, и оно не испортилось, и черви в нём не завелись.
І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.
В субботу Моисей сказал народу: "Сегодня суббота, особый день отдыха в честь Господа, поэтому пусть никто из вас не выходит в поле. Ешьте то, что собрали вчера.
Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того“.
Собирайте шесть дней, седьмой же день — день отдыха, поэтому этого особого xлеба на земле не будет".
І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.
Но некоторые всё-таки пошли собирать в субботу и ничего не нашли.
І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
И сказал тогда Господь Моисею: "Долго ли ещё вы будете отказываться следовать Моим наказам и наставлениям?
Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“
Послушайте, Господь сделал для вас субботу днём отдыха, и потому по пятницам будет посылать вам столько хлеба, сколько нужно на два дня. Поэтому в субботу каждый из вас должен сесть и отдыхать. Оставайтесь каждый у себя".
І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
Люди стали называть эту особую еду манной. Это были мелкие белые зёрна, подобные кориандровому семени, а по вкусу манна напоминала тонкие лепёшки с мёдом.
І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.
Моисей сказал: "Господь повелел: "Сохраните по 8 чашек этой еды для ваших потомков, и тогда они увидят, чем Я кормил вас в пустыне, когда вывел вас из Египта"".
І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.
И сказал Моисей Аарону: "Возьми кувшин, насыпь туда восемь чашек манны и сохрани, чтобы поставить её перед Господом, сохрани для наших потомков".
І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
Аарон сделал так, как Бог повелел Моисею: поставил кувшин с манной перед соглашением.
А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.
Народ ел манну 40 лет, пока не пришёл в землю отдыха, пока не пришли они к границе земли Ханаанской.