Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;