Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 31) | (Екклезіаста 2) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Книга Пропові́дника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
  • Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:
  • Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!
  • Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, — все марне!
  • Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?
  • Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?
  • Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть!
  • Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.
  • І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно.
  • Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.
  • Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер.
  • Вітер повіє на полуднє, потім поверне 'д півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
  • Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́!
  • Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.
  • Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо.
  • Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.
  • Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!
  • Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
  • Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами!
  • Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.
  • Нема згадки про перше, а тако́ж про насту́пне, що бу́де, — про них згадки не бу́де між тими, що бу́дуть пото́му.
  • Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.
  • Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
  • Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;
  • І поклав я на серце своє, щоб шукати й дослі́джувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка́, яку дав Бог для лю́дських синів, щоб мозо́литись нею.
  • І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!
  • Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру!
  • Видав я все, що робиться під сонцем: — що ж? усе марнота й мука для духа.
  • Покри́вленого не напра́виш, а неісну́ючого не полі́чиш!
  • Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.
  • Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до ме́не над Єрусалимом були́. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
  • Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.
  • І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безу́мство й глупо́ту, — і збагну́в я, що й це все — то ло́влення вітру!
  • І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;
  • Бо при мно́гості мудрости мно́житься й кло́піт, хто ж пізна́ння побільшує, той побільшує й біль!
  • Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, — прибільшує й гризоти.

  • ← (Приповістей 31) | (Екклезіаста 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025