Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного — ліворуч.
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
Слова з уст мудрого — ласка, а уста дурня його гублять.
поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
Початок слів уст його — дурниці, а кінець його бесіди — безглуздя.
Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
Горе тобі, о краю, коли твій цар — хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п'яниці.
Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
З-за лінощів хилиться сволок, і з-за недбальства рук протікає хата.
Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.