Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Огієнка
Синодальный перевод Библии
Соломонова Пісня над піснями.
Да лобзает он меня лобзанием уст своих! Ибо ласки твои лучше вина.
„Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
От благовония мастей твоих имя твоё — как разлитое миро; поэтому девицы любят тебя.
На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Влеки меня, мы побежим за тобою; — царь ввёл меня в чертоги свои, — будем восхищаться и радоваться тобою, превозносить ласки твои больше, нежели вино; достойно любят тебя!
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
— Дщери Иерусалимские! черна я, но красива, как шатры Кидарские, как завесы Соломоновы.
Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
Не смотрите на меня, что я смугла, ибо солнце опалило меня: сыновья матери моей разгневались на меня, поставили меня стеречь виноградники, — моего собственного виноградника я не стерегла.
Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
— Скажи мне, ты, которого любит душа моя: где пасёшь ты? где отдыхаешь в полдень? к чему мне быть скиталицею возле стад товарищей твоих?
„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
— Если ты не знаешь этого, прекраснейшая из женщин, то иди себе по следам овец и паси козлят твоих подле шатров пастушеских.
„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
— Кобылице моей в колеснице фараоновой я уподобил тебя, возлюбленная моя.
„Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
Прекрасны ланиты твои под подвесками, шея твоя в ожерельях;
Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
золотые подвески мы сделаем тебе с серебряными блёстками.
Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
— Доколе царь был за столом своим, нард мой издавал благовоние своё.
„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
Мирровый пучок — возлюбленный мой у меня, у грудей моих пребывает.
Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
Как кисть кипера, возлюбленный мой у меня в виноградниках Енгедских.
Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
— О, ты прекрасна, возлюбленная моя, ты прекрасна! глаза твои голубиные.
„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
— О, ты прекрасен, возлюбленный мой, и любезен! и ложе у нас — зелень;