Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Соломонова Пісня над піснями.
Да лобзает он меня лобзанием уст своих! Ибо ласки твои лучше вина.
„Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
От благовония мастей твоих имя твоё — как разлитое миро; поэтому девицы любят тебя.
На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Влеки меня, мы побежим за тобою; — царь ввёл меня в чертоги свои, — будем восхищаться и радоваться тобою, превозносить ласки твои больше, нежели вино; достойно любят тебя!
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
— Дщери Иерусалимские! черна я, но красива, как шатры Кидарские, как завесы Соломоновы.
Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
Не смотрите на меня, что я смугла, ибо солнце опалило меня: сыновья матери моей разгневались на меня, поставили меня стеречь виноградники, — моего собственного виноградника я не стерегла.
Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
— Скажи мне, ты, которого любит душа моя: где пасёшь ты? где отдыхаешь в полдень? к чему мне быть скиталицею возле стад товарищей твоих?
„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
— Если ты не знаешь этого, прекраснейшая из женщин, то иди себе по следам овец и паси козлят твоих подле шатров пастушеских.
„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
— Кобылице моей в колеснице фараоновой я уподобил тебя, возлюбленная моя.
„Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
Прекрасны ланиты твои под подвесками, шея твоя в ожерельях;
Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
золотые подвески мы сделаем тебе с серебряными блёстками.
Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
— Доколе царь был за столом своим, нард мой издавал благовоние своё.
„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
Мирровый пучок — возлюбленный мой у меня, у грудей моих пребывает.
Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
Как кисть кипера, возлюбленный мой у меня в виноградниках Енгедских.
Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
— О, ты прекрасна, возлюбленная моя, ты прекрасна! глаза твои голубиные.
„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
— О, ты прекрасен, возлюбленный мой, и любезен! и ложе у нас — зелень;