Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!
Кто идёт из Едома, кто следует из Восора в пурпурных одеждах? Величественный в одеждах своих, высокий и всесильный Он говорит: "У Меня есть сила, чтобы спасти вас, Я изрекаю правду".
Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?
"Отчего же твоё одеяние красно, как одежда виноградаря, топчущего виноград, чтобы сделать вино?"
„Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.
Он отвечает: "Я один был в точиле, мне никто не помогал, и во гневе Я топтал виноград — сок брызгал Мне на одежду и запачкал её.
Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!
Я назначил время наказать людей, теперь же настало время Мне спасти и сохранить народ Мой.
Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!
Я смотрел, но не находил помощника, и удивлялся, что не было Мне ни от кого поддержки. Но гнев Мой поддержал Меня и силу дал, чтобы спасти народ Мой.
І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!
И во гневе Я попирал народы, наказывал их и землю их кровью заливал".
Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!
Я буду помнить о Господней милости и не забуду восхвалять Его. Господь семье Израиля дал много, был милосерден к нам и добр.
І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.
Господь сказал: "Воистину они — народ Мой, дети, которые не солгут", и был для них спасителем Господь.
В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.
В беде Господь не оставлял народ и, жалости исполненный, спас его, им Ангела Спасителя послав. Забота Господа о том народе вечна.
Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.
Но люди отвернулись от Него и огорчили Дух Его Святой. И стал Господь их неприятелем, и Сам Он с тем народом воевал.
Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?
Но не забыл Господь того, что было прежде, Он помнит Моисея и его народ. Господь Один провёл народ по морю, Господь дал стаду пастухов Своих. Но где теперь Господь, вселивший дух Свой в Моисея?
Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?
Рукою правой Моисея вёл Господь, Он воду разделил, чтоб через море прошёл Его народ, и стало вечным имя Господа.
Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?
Чрез бездны вёл народ Он, и люди шли, не спотыкаясь, как конь проходит по пустыне.
Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!
Как на лугу не падают коровы, так шли и люди через бездны моря, в места покоя вёл их Дух Господний, им ничего не угрожало. Так Ты, Господь, вёл Свой народ и увековечил имя Своё.
Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?
Послушай, Господи, услышь на небесах, вниз посмотри на то, что происходит, на нас взгляни из дома Твоего. Где Твоя верная любовь и где Твоё могущество, идущее из сердца, из глубины Твоей, где милосердие Твоё ко мне, и прячешь почему Свою великую любовь?
Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!
Ты — наш Отец. Нас Авраам не знает, Израиль нас не узнаёт. Господь, Ты наш Отец, наш Искупитель, и имя Твоё вечно.
Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!
За что, Господь, отталкиваешь нас? Зачем Твой путь для нас Ты сделал трудным? Вернись, Господь, мы — Твои слуги, помоги нам! Тебе принадлежат все наши земли.
Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!
Недолго на своей земле жил Твой святой народ, враги наши попрали храм Твой святой.