Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Єремії 21) | (Єремії 23) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

Єремії 22

Иеремия 22

  • 1
    Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
  • 1
    Так сказал Господь:
    — Иди ко дворцу царя Иудеи и возвести там:
  • 2
    та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.
  • 2
    «Слушай слово Господне, царь Иудеи, сидящий на престоле Давида, ты, твои приближенные и твой народ, который проходит через эти ворота.
  • 3
    Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!
  • 3
    Так говорит Господь: Делайте то, что справедливо и праведно. Помогайте обездоленному спастись от рук притеснителя. Не обижайте и не притесняйте чужеземцев, сирот и вдов и не проливайте в этом краю невинной крови.
  • 4
    Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.
  • 4
    Если вы будете точно исполнять эти повеления, то через ворота этого дворца на колесницах и на конях будут въезжать цари, которые сидят на престоле Давида, — они сами, их приближенные и их народ.
  • 5
    А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!
  • 5
    Но если вы не будете исполнять эти повеления, — возвещает Господь, — то клянусь Собой, этот дворец превратится в руины».
  • 6
    Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!
  • 6
    Ведь так говорит Господь о дворце царя Иудеи:

    — Ты Мне как Галаад,
    как вершина Ливана,67
    но клянусь, Я превращу тебя в пустыню,
    в города необитаемые.

  • 7
    І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!
  • 7

    Я пошлю к тебе разорителей,
    каждого — с оружием,
    и они порубят твои лучшие кедры,
    и бросят в огонь.

  • 8
    І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?
  • 8
    Люди разных народов будут проходить мимо этого города и спрашивать друг друга: «За что Господь поступил так с этим великим городом?»
  • 9
    І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
  • 9
    И будут отвечать: «За то, что они нарушили завет Господа, их Бога, и поклонялись чужим богам, и служили им».
  • 10
    Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.
  • 10

    Не плачьте об умершем и не скорбите о нем;
    плачьте лучше о том, кто уходит в плен,
    потому что он не вернется,
    и не увидит родной земли.

  • 11
    Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!
  • 11
    Ведь так говорит Господь о Шаллуме,68 сыне Иосии, который стал царем Иудеи после своего отца, но был уведен в плен:
    — Он больше не вернется.
  • 12
    Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.
  • 12
    Он умрет там, куда его увели в плен, и не увидит больше этой земли.
  • 13
    Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,
  • 13

    — Горе тому, кто строит свой дворец несправедливостью,
    его верхние комнаты — беззаконием,
    заставляя соплеменников трудиться даром,
    не давая им плату за работу;

  • 14
    що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.
  • 14

    кто говорит: «Я построю себе дом просторный,
    с большими верхними комнатами» —
    и рубит в нем окна,
    и кедром его обшивает,
    и красной краской покрывает.

  • 15
    Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —
  • 15

    Оттого ли ты царь,
    что более других строишь из кедра?
    Вспомни своего отца:
    он и ел, и пил,
    но делал то, что правильно и справедливо,
    и поэтому жил в благополучии.

  • 16
    він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.
  • 16

    Он разбирал дела бедных и нищих,
    и поэтому жил в благополучии.
    Не это ли значит знать Меня? —
    возвещает Господь. —

  • 17
    Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?
  • 17

    Но твои глаза и твое сердце
    хотят лишь наживы,
    хотят проливать невинную кровь,
    угнетать, вымогать.

  • 18
    Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“
  • 18
    Поэтому так говорит Господь об Иоакиме, сыне Иосии, царе Иудеи:

    — Не будут его оплакивать:
    «Увы, мой брат! Увы, сестра!»
    Не будут его оплакивать:
    «Увы, мой господин! Увы, его величество!»

  • 19
    Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.
  • 19

    Его похоронят ослиным погребением69 —
    вытащат и выкинут
    за ворота Иерусалима.

  • 20
    Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.
  • 20

    Поднимись на Ливан и закричи,
    пусть твой голос звучит с Башана,
    закричи с Аварима70 —
    все твои союзники уничтожены.

  • 21
    Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.
  • 21

    Я предупреждал тебя, когда ты благоденствовал,
    но ты сказал: «Я не стану слушать!»
    Таков твой путь с самой юности,
    ты Меня не слушал.

  • 22
    Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!
  • 22

    Вихрь унесет твоих пастухов,
    в плен удалятся твои союзники,
    и будешь ты постыжен и опозорен
    из-за всех своих злодеяний.

  • 23
    О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!
  • 23

    Ты, живущий на Ливане,71
    угнездившийся в кедрах,
    о, как ты застонешь,72 когда пронзит тебя боль,
    боль, как у женщины при родах!

  • 24
    Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!
  • 24
    — Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Господь, — даже если бы ты, Иехония, сын Иоакима, царь Иудеи, был перстнем с печатью73 на Моей правой руке, Я сорвал бы тебя и оттуда.
  • 25
    І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.
  • 25
    Я отдам тебя в руки тех, кто жаждет твоей смерти, — Навуходоносору, царю Вавилона, и халдеям.
  • 26
    І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!
  • 26
    Я изгоню тебя и женщину, которая тебя родила, в чужую страну, где вы не родились, и вы умрете там.
  • 27
    А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!
  • 27
    А в страну, в которую вы стремитесь вернуться, вы не вернетесь.
  • 28
    Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?
  • 28

    Разве этот человек, Иехония,
    презренный разбитый горшок,
    ненужный сосуд?
    Почему он и его дети изгнаны,
    заброшены в землю, которой они не знают?

  • 29
    О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:
  • 29

    О земля, земля, земля,
    слушай слово Господне!

  • 30
    Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!
  • 30

    Так говорит Господь:
    — Запишите этого человека бездетным,
    человеком, которому не будет в жизни благополучия,
    у всех его потомков не будет благополучия:
    ни один не сядет на престол Давида
    и не будет править Иудеей.

    • ← (Єремії 21) | (Єремії 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025