Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,
Вот откровение обо всем народе Иудеи, которое было Иеремии в четвертом году правления иудейского царя Иоакима,80 сына Иосии, это был первый год правления Навуходоносора, царя Вавилона.
„Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
— Двадцать три года — начиная с тринадцатого года правления иудейского царя Иосии,81 сына Амона, и до сегодняшнего дня мне открывалось слово Господне, и я говорил вам снова и снова, но вы не слушали.
А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.
ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.
Я призову все северные народы и Моего слугу Навуходоносора, царя Вавилона, — возвещает Господь, — и нашлю их на эту страну и всех ее обитателей и на все окрестные народы. Я уничтожу их полностью82 и сделаю их предметом ужаса и издевательств, и станут они руинами навеки.
І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.
Но по прошествии семидесяти лет Я накажу царя Вавилона и его народ, страну халдеев, за их вину, — возвещает Господь, — и приведу ее в вечное запустение.
Так сказал мне Господь, Бог Израиля: — Прими из Моей руки эту чашу, наполненную вином Моей ярости, и напои из нее все народы, к которым Я тебя посылаю.
І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.
— Потом скажи им: «Так говорит Господь Сил, Бог Израиля: Пейте, опьянейте, и изблюйте, и падите, чтобы больше не встать от меча, который Я на вас посылаю».
Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!
Я насылаю беду на город, который называется Моим именем, останетесь ли вы безнаказанными? Вы не останетесь безнаказанными, потому что Я призываю меч на всех жителей земли», — возвещает Господь Сил.
А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
«Господь возгремит с высот, возвысит голос из святого жилища, страшно возгремит на Свою страну; воскликнет, как топчущий виноград, на всех, кто живет на земле.
Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.
і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!
В то время сраженные Господом будут лежать повсюду — от края и до края земли. Не будут они ни оплаканы, ни собраны, ни похоронены, а будут лежать на земле, как отбросы.
Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!