Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу́ на ото́й Вавилон та на ме́шканців „серця повста́нців на Мене“.
Господь говорит: "Я стану причиной свирепого ветра, который поднимется против Вавилона и его народа.
І на Вавилон Я пошлю віяча́, і розвіють його, і ви́порожнять його край, бо ото́чать його у день зла.
Я пошлю людей, чтобы Вавилон развеять. Они его развеют и опустошат. Армии город окружат и разрушат его.
Нехай лука свого напина́є стрілець проти того, хто й собі напина́є, проти того, хто своїм па́нцерем чва́ниться! І не змилуйтеся над його юнака́ми, закля́ттям учиніть усе ві́йсько його!
Воины Вавилона не натянут свои луки, не наденут свои доспехи. Не жалейте юношей Вавилона, всю его армию уничтожьте.
І попа́дають вбиті в халдейському кра́ї, і попроби́вані на його вулицях.
В Халдейской земле полягут воины Вавилона, на улицах Вавилона падут они от страшных ран".
Бо Ізраїль та Юда — не вдіве́ць він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та напо́внився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.
Господь Израиль с Иудеей не оставил, как овдовевшую женщину. Бог этих людей не оставил, хотя виновны они в том, что оставили Святого Израиля. Они покинули Его, но Он их не оставил.
Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урято́вуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господе́ві час по́мсти, — Він дасть відповідну заплату йому!
Бегите из Вавилона, спасайте свои жизни, чтобы не погибнуть из-за его грехов. Это время для отмщения Вавилону за все грехи. И воздается ему по заслугам.
Вавилон у Господній руці — золотая це чаша, що всю землю напо́ювала: наро́ди впивались вином тим його, тому́ пошаліли наро́ди!
Был золотою чашей в Господних руках Вавилон. Вавилон весь мир опьянил. Выпили и обезумели от него все народы.
Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальза́му для бо́лю його, — може буде загоєний він!
Но внезапно падёт Вавилон и будет разбит. Плачьте о нём! Найдите ему лекарство — быть может, он исцелится.
Вавилон лікували, та він не був ви́лікуваний, — поки́ньте його, і пі́демо кожен до кра́ю свого, бо при́суд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!
Мы пытались лечить Вавилон, но болезнь неизлечима, оставим его и вернёмся каждый в свою страну. Как Бог в небесах решит, таким наказание и будет.
Вивів Господь справедливості наші, — прийдіть, і розповімо́ на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!
Господь за нас рассчитался, пойдём на Сион и об этом расскажем.
Ви́гостріть стрі́ли, візьміте щити́! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його за́дум, — понищити його, бо це по́мста Господня, по́мста за храма Його!
Возьмите свои щиты, стрелы свои заострите, дух Мидийских царей Господь возбудил. Он намерен воздать Вавилону заслуженное наказание и уничтожить его за разрушение храма Господнего в Иерусалиме. За это Господь по заслугам воздаст.
Проти мурів Вавилону підіймі́те прапора, сторо́жу зміцніть, сторожі́в порозставляйте, і ча́ти поставте, бо Господь і заду́мав, і зробив, що Він говорив був на ме́шканців Вавилону.
Поднимите у стен Вавилона флаги, усильте охрану, всюду расставьте стражу, к внезапной атаке будьте готовы. Господь Свои планы исполнит, сделает всё, что сказал о жителях Вавилона.
О ти, що живеш над великими во́дами, що маєш скарбів багате́нно, — кінець твій прийшов, міра твоєї захла́нности!
Вавилон, ты живёшь у великой воды, ты богат непомерно. Но приходит конец твой, приближается его время — быть тебе уничтоженным.
Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми́ тебе, мов сарано́ю, і на тебе вони крик військо́вий піді́ймуть!
Господь Всемогущий поклялся именем Своим: "Вавилон, Я заполню тебя воинами, как саранчой, они тебя одолеют, и криком победы их всё огласится".
Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо розтя́г Своїм розумом.
Своею великой силой Господь сотворил землю, мудростью Своею мир сотворил. Господь Своим разумом возвёл небеса.
Як голос Його забрини́ть, у небеса́х шумлять во́ди, а коли підійма́є Він хмари із кра́ю землі, коли із дощем чинить бли́скавки та випрова́джує вітер зо схо́вищ Своїх,
По слову Его грохочет гроза в небесах. Он молнии, дождь и тучи посылает на землю и выпускает ветры из хранилищ своих.
тоді кожна люди́на в знанні́ тумані́є, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа!
Но люди глупы, они не понимают, что сделал Бог. Плавильщики отливают идолов, которые есть ложь, ибо нет в идолах духа.
Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть!
Ничего не стоят те идолы, ибо они рукотворные, они — заблуждение. Время Суда придёт, и будут они уничтожены.
Не така, як оці, частка Яковова, бо все це́ Він створи́в, і Ізраїль — племе́но спа́дщини Його, Господь Саваот Йому Йме́ння!
Но иная доля ожидает Иакова. Бог Иакова — Творец всего, Бог создал Свой особый народ. Имя Его — Всемогущий Господь.
Ти Мій мо́лот, знаря́ддя військо́ве, — тобою поб'ю́ Я наро́ди, і тобою Я ви́гублю ца́рства!
Господь говорит: "Вавилон, ты — Моё орудие, Мой молот. Тобою Я царства разрушал и сокрушал народы.
І тобою поб'ю́ Я коня́ й верхівця́, і тобою поб'ю́ колесни́цю й її візника́!
Я поражал тобою всадника и коня, колесницу и её возницу,
І тобою поб'ю́ чоловіка та жінку, старо́го та хло́пця тобою поб'ю́, і тобою поб'ю́ юнака́ та дівчи́ну!
женщину и мужчину, старого и молодого, юношу и девушку.
І тобою поб'ю́ пастуха́ й його ста́до, і тобою поб'ю́ селяни́на та за́пряг його, і тобою поб'ю́ Я намі́сників та їхніх засту́пників!
Я поражал тобою пастухов и стада, быков и землепашцев, правителей и князей.
І Я відплачу́ Вавилонові і всім мешка́нцям халде́їв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь!
Я отплачу Вавилону и народу его за всё, что они причинили Сиону, и Иудея это увидит". Так говорит Господь.
Оце Я на тебе, о го́ро ти згу́бна, — говорить Госпо́дь, — що всю зе́млю ти гу́биш! І руку Свою простягну́ над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю́ горою горючою!
Господь говорит: "Вавилон, ты — гора, несущая гибель, и Я против тебя. Вавилон, ты разрушил целую страну. Я против тебя, наложу на тебя Мою руку и сброшу тебя со скалы. Ты будешь горой обгорелой.
І не братимуть з тебе нарі́жного ка́меня, ані ка́меня на підва́лини, бо спусто́шенням вічним ти станеш, говорить Госпо́дь.
И не возьмут люди из Вавилона ни камня, чтоб заложить фундамент. Таких камней не найдётся, ибо ты превратишься в руины". Так говорит Господь.
Підіймі́те прапор на землі, засурмі́ть у сурму́ між наро́дами, приготу́йте наро́ди на бій проти ньо́го, покличте на нього ца́рства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьма́на над ними, ко́ней спровадьте, немов ту шорстку́ сарану́!
"Флаг войны над землёй поднимите, трубите в трубы среди народов. Поднимите на Вавилон все народы и царства — Арарат, Мини, Аскеназ. Вождя во главе поставьте, пусть лошадей будет столько, сколько саранчи.
Приготу́йте на бій проти нього наро́ди, царів Мідії, намі́сників її та всіх її засту́пників, та ввесь край панува́ння її!
Пусть будут готовы народы, к битве с Вавилоном. Подготовьте царей Мидии, правителей и князей, чтобы их страны были готовы к войне с Вавилоном.
І затрясла́ся земля, і ко́рчитись стала від бо́лю, бо здійсни́лися за́думи Господа на Вавило́н, щоб край вавилонський вчинити жахли́вим спусто́шенням та без мешка́нця.
Дрожит земля и трясётся, словно от боли. Это Господь исполняет обещанное Вавилону — превращает его в пустыню, где никто не живёт.
Силачі́ вавилонські воювати перестали, — у тверди́нях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки́, осе́лі його попідпа́лювані, його за́суви зла́мані.
Воины Вавилона перестали сражаться, сидят в крепостях; сила их покинула, словно женщин. Горят дома Вавилона, разбиты засовы на воротах города.
Бігу́н бігуно́ві назу́стріч біжить, а по́сол назу́стріч посло́ві, щоб звісти́ти царю вавилонському, що з кінця́ до кінця́ взяте місто його,
Вестник спешит за вестником, чтобы сообщить царю Вавилонскому, что город их взят.
і бро́ди захо́плені, і форте́ці огнем попали́ли, вояки перестра́шені.
Все броды на реках захвачены, горят переправы, и в страхе вавилонские воины".
Бо так промовляє Госпо́дь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка́ вавилонська — мов тік в час топта́ння його: іще трохи — й настане для неї час жнив!
Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: "Вавилон подобен гумну, где молотьбой отделяют зерно от соломы. Для Вавилона наступает время жатвы.
Поже́р мене й стер мене Навуходоно́сор, цар вавилонський, поставив мене, як той по́суд поро́жній, ковтну́в він мене́, немов змій, моїми розко́шами спо́внив свого живота, ви́пхнув мене...
Царь Вавилона Навуходоносор в прошлом нас притеснял, он наших людей забрал, и стали мы словно чаша пустая: он лучшее взял, что было, поглощал всё, как дракон, пока не насытился. Взял лучшее и выбросил нас.
Насилля моє й моє тіло — на Вавило́н, говорить мешка́нка Сіону, кров же моя — на мешка́нців халдеїв, говорить Єрусали́м!
Вавилон причинил нам страшное зло, вред от него безмерен. Теперь Я хочу, чтобы это и с ним случилось. Люди Сиона сказали, что народ Вавилона виновен в убийстве наших людей. Теперь они наказаны за то, что сами творили". Иерусалим так сказал.
Тому так промовляє Господь: Оце Я змага́юсь за справу твою, і помщу́ твою по́мсту, і ви́сушу море його, і джерело́ його ви́сушу.
И Господь говорит: "Я защищу тебя, Иудея, Я удостоверюсь, что Вавилон наказан, и осушу и море его, и ручьи.
І стане руїною цей Вавило́н, мешка́нням шака́лів, страхі́ттям та по́сміхом, — і в ньому мешка́нця не буде!
Вавилон станет грудой камня, прибежищем для шакалов. Люди, увидев развалины, будут удивлены и будут качать головами, думая о Вавилоне. Жить никто в Вавилоне не будет.
Заревуть вони ра́зом, немов левчуки́, загарча́ть, немов ті левеня́та.
Ревут, словно львы молодые, жители Вавилона. Рычат наподобие львят.
Як вони порозпа́люються, то зроблю́ їм бенке́та та їх упою́, щоб раділи й заснули сном вічним, — і вже не пробу́дяться, каже Господь!
Как могучим львам, Я устрою им пир, и они опьянеют и будут смеяться. Потом они навсегда уснут и никогда не проснутся". Так сказал Господь.
Поспускаю Я їх, мов овець до зарі́зу, немов барані́в із козла́ми.
"И будут они, как овцы, козлы и бараны, ждущие закланья. Я поведу их на бойню.
Як здобутий Шеша́х, і як схо́плена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавило́н посе́ред наро́дів!
Сесах будет побеждён! Лучшие люди страны в плен попадут. Другие народы будут пугаться, глядя на Вавилон.
На Вавилон вийшло море, і вкрився він бе́зліччю хвиль тих його.
Над Вавилоном море раскинется, и волны покроют его.
Міста його стануть спусто́шенням, краєм пустині та сте́пу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка люди́на, і не буде ходи́ти по ньому син лю́дський!
Города его опустеют, он станет сухой и пустынной землёю, где никто не живёт. Ни один человек через него не пройдёт.
І Я навіщу́ Бела в Вавило́ні, і ви́тягну з уст його те, що він був ковтну́в, і вже наро́ди до нього не будуть пливсти́, немов ріки, і мур вавило́нський впаде́!
Я накажу в Вавилоне неверного бога Вила: Я заставлю его исторгнуть проглоченных им людей. Стена вокруг Вавилона рухнет, и люди перестанут приходить в Вавилон.
Мій наро́де, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!
Выходите из Вавилона, люди Мои, бегите, спасайте свои жизни, бегите от гнева Господнего!
І щоб серце ваше не сла́бло, а ви не зляка́лися вістки, почу́тої в кра́ї, бо при́йде цього ро́ку ця звістка, а потім того ро́ку та звістка, і буде наси́лля в краю́, і повстане пану́ючий проти пану́ючого.
Не будьте печальны, слухов не бойтесь. Один слух будет в этом году. В следующем — будет другой. Слухи придут о насилии на земле, о битве властелина с властелином.
Тому то ось дні настаю́ть, і навіщу́ Я божкі́в Вавилону, і ввесь його край посоро́млений буде, і всі його вбиті попа́дають в ньо́му!
Но время придёт: Я накажу неверных богов Вавилона. Вавилон будет предан позору. Будет на улицах этого города множество мёртвых.
І над Вавилоном співа́тимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього прихо́дять спусто́шники з пі́вночі, каже Госпо́дь.
Затем и земля, и небо, и всё, что на них, восторжествуют над Вавилоном. Они будут кричать, приветствуя пришедшую с севера армию". Так говорит Господь.
Вавилон мусить упа́сти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі.
"Людей Израиля, людей из любой страны Вавилон убивал, поэтому должен пасть Вавилон.
Хто втік від меча́, — ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й зда́лека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!
Вы меча избежали, вы должны торопиться из Вавилона уйти. Не ждите вы вдалеке, а вспомните Господа там, в далёкой земле. Об Иерусалиме задумайтесь.
Застидалися ми, як почули цю га́ньбу, сором покрив нам обличчя, бо чужи́нці прийшли у святиню Господнього дому.
Нам, иудеям, было стыдно, мы жили в бесчестии, когда во светилище храма Господа чужеземцы пришли".
Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і бовва́нів його навіщу́, і буде стогна́ти пора́нений по всім кра́ї його!
Господь говорит: "Время приходит, когда Я накажу идолов Вавилона. От боли тогда раненые будут плакать по всей стране.
Коли б Вавилон аж до неба підні́сся, і коли б уміцни́в свою силу він на височині, то все таки при́йдуть від Мене до нього спусто́шники, каже Господь!
Вавилон, когда бы возвысился ты до небес и крепости свои бы укрепил сильнее, Я и тогда послал бы воинов к нему, чтобы разрушить город". Так говорит Господь.
Чується крик з Вавилону, і велике пони́щення з кра́ю халдеїв,
"Плач доносится из Вавилона, шум разрушения потрясает Вавилонскую землю.
бо пусто́шить Господь Вавило́на і галас великий приглу́шує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як во́ди великі, і розляга́ється гу́ркіт їхнього голосу.
Очень скоро Господь опустошит Вавилон и лишит его громкого, горделивого голоса. Враги, как валы океанские, нагрянут, и люди услышат рычание их и рокот.
Бо при́йде спусто́шник на нього, на Вавилон, і схо́плене буде лица́рство його, їхній лук полама́ється, бож Бог відпла́ти — Госпо́дь, Він напевно заплатить!
Придёт к Вавилону армия и разрушит его. В плен пойдут его воины, переломаны будут их луки, потому что Господь воздаст им по заслугам за все их дела.
І впою́ його зве́рхників та мудреці́в його, намісників його та заступників його, і його ли́царів, — і сном вічним заснуть, і не збу́дяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Йме́ння.
Я важных чиновников и мудрецов Вавилона напою. Я напою правителей его, воинов его и начальников. И уснут они вечным сном, чтобы никогда уже не пробудиться". Так сказал Царь, чьё имя — Господь Всемогущий.
Так говорить Господь Саваот: Товстий му́р вавилонський аж до основ буде зни́щений, і брами високі його огнем будуть спа́лені, — і мучились да́рмо наро́ди, і для огню мордува́лись племе́на!“
Господь Всемогущий говорит: "Вавилонские толстые стены разрушатся до основания, ворота его сгорят, и люди напрасно будут трудиться, пытаясь спасти свой город — все они станут добычей огня".
Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царюва́ння його. А Сера́я був головним царськи́м посте́льником.
Это весть, переданная Иеремией начальнику Сераии, сыну Нирии, чей отец был Маасея. Сераия пошёл в Вавилон с Седекией, царем Иудеи, на четвётом году его царствования. Тогда Иеремия и передал эту весть Сераии.
І написав Єремія все те лихо, що при́йде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова́, що написані на Вавилон.
Иеремия написал на свитке всё, что должно произойти с Вавилоном.
І сказав Єремія до Сераї: „Як при́йдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова́.
Иеремия сказал Сераии: "Пойди в Вавилон и прочитай так, чтобы все люди тебя слышали.
І скажи: Господи, Ти провіща́в на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому ме́шканця від люди́ни й аж до скоти́ни, бо буде воно спусто́шенням вічним.
А потом скажи: "О Господи, Ты сказал, что уничтожишь Вавилон так, что ни люди, ни животные здесь жить не будут. Место это станет навечно пустынными руинами".
І станеться, як ти скінчи́ш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до сере́дини Ефрату,
Когда окончишь читать этот свиток, привяжи к нему камень и брось в Евфрат.