Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.
The Fall of Jerusalem
Zedekiah was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother was Hamutal, the daughter of Jeremiah from Libnah.
Zedekiah was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother was Hamutal, the daughter of Jeremiah from Libnah.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
But Zedekiah did what was evil in the LORD’s sight, just as Jehoiakim had done.
Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
These things happened because of the LORD’s anger against the people of Jerusalem and Judah, until he finally banished them from his presence and sent them into exile.
Zedekiah rebelled against the king of Babylon.
Zedekiah rebelled against the king of Babylon.
І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.
І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.
Jerusalem was kept under siege until the eleventh year of King Zedekiah’s reign.
Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.
І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.
А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.
But the Babylonian troops chased King Zedekiah and overtook him on the plains of Jericho, for his men had all deserted him and scattered.
І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
They captured the king and took him to the king of Babylon at Riblah in the land of Hamath. There the king of Babylon pronounced judgment upon Zedekiah.
І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.
The king of Babylon made Zedekiah watch as he slaughtered his sons. He also slaughtered all the officials of Judah at Riblah.
А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.
Then he gouged out Zedekiah’s eyes and bound him in bronze chains, and the king of Babylon led him away to Babylon. Zedekiah remained there in prison until the day of his death.
А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
Then Nebuzaradan, the captain of the guard, took as exiles some of the poorest of the people, the rest of the people who remained in the city, the defectors who had declared their allegiance to the king of Babylon, and the rest of the craftsmen.
А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.
But Nebuzaradan allowed some of the poorest people to stay behind to care for the vineyards and fields.
А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.
The Babylonians broke up the bronze pillars in front of the LORD’s Temple, the bronze water carts, and the great bronze basin called the Sea, and they carried all the bronze away to Babylon.
І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.
They also took all the ash buckets, shovels, lamp snuffers, basins, dishes, and all the other bronze articles used for making sacrifices at the Temple.
І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
The captain of the guard also took the small bowls, incense burners, basins, pots, lampstands, ladles, bowls used for liquid offerings, and all the other articles made of pure gold or silver.
Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!
The weight of the bronze from the two pillars, the Sea with the twelve bronze oxen beneath it, and the water carts was too great to be measured. These things had been made for the LORD’s Temple in the days of King Solomon.
А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.
І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.
І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.
There were 96 pomegranates on the sides, and a total of 100 pomegranates on the network around the top.
І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.
Nebuzaradan, the captain of the guard, took with him as prisoners Seraiah the high priest, Zephaniah the priest of the second rank, and the three chief gatekeepers.
А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.
And from among the people still hiding in the city, he took an officer who had been in charge of the Judean army; seven of the king’s personal advisers; the army commander’s chief secretary, who was in charge of recruitment; and sixty other citizens.
І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
Nebuzaradan, the captain of the guard, took them all to the king of Babylon at Riblah.
І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!
And there at Riblah, in the land of Hamath, the king of Babylon had them all put to death. So the people of Judah were sent into exile from their land.
Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.
У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.
І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
He spoke kindly to Jehoiachin and gave him a higher place than all the other exiled kings in Babylon.
І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
He supplied Jehoiachin with new clothes to replace his prison garb and allowed him to dine in the king’s presence for the rest of his life.