Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.
Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.
Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя.
Цедекия восстал против царя Вавилона.
Цедекия восстал против царя Вавилона.
І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.
На девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца,174 Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они расположились станом вокруг города и окружили его осадными сооружениями.
І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.
Город был в осаде до одиннадцатого года правления царя Цедекии.
Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.
К девятому дню четвертого месяца175 голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.
І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.
Тогда в городской стене была пробита брешь, и все войско бежало. Они покинули город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.
А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.
Но халдейское войско пустилось в погоню за царем Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Все войско Цедекии рассеялось, бросив его одного,
І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.
І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.
В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.
А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.
После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увел в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.
А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона,176 начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришел в Иерусалим.
І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.
І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
А халдейское войско под командованием начальника царской охраны разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.
А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
Невузарадан, начальник царской охраны, увел в плен оставшихся в Иерусалиме людей вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.
А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.
Но некоторых из бедного люда страны Невузарадан, начальник царской охраны, оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.
А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.
Халдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли всю бронзу в Вавилон.
І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.
Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась в храмовом служении.
І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.
Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!
Бронзы от двух колонн, от моря с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок,177 сделанных царем Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.
А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту и двенадцати локтей в обхвате178; стенки каждой были в четыре пальца толщиной, а внутри они были полыми.
І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.
Бронзовая капитель колонны имела пять локтей179 в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее гранатовыми яблоками.
І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.
По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.
І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.
Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.
А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.
Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного евнуха, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.
І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.
І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!
В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так Иудея была выселена из своей земли.
Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.
Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен:
в седьмом году его власти180 — 3 023 иудея;
У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
в восемнадцатом году правления Навуходоносора181 —
832 человека были уведены из Иерусалима;
У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.
в двадцать третьем году его правления182 —
Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев.
Всего — 4 600 человек.
І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.183
І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
Он говорил с ним дружелюбно и возвысил его над всеми царями, бывшими с ним в Вавилоне.
І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.